Молитва про бачення

31.08.2021
0
84

Слава Господу, життя триває і служіння також.

Як ви знаєте, кордон і карантин ускладнили наш виїзд із Криму, тому ми намагаємося зібрати всі справи і плани на один час, щоб менше перетинати кордон, робити тести на ковід тощо. І так вийшло, що цілий місяць ми подорожували по всій Україні.

Відвідали моїх батьків, які живуть під Києвом. Батькові якраз виповнилося 73 роки.

Потім були у Вінниці, де я проводив вінчання сестри з нашої церкви, яка виходила заміж за брата з Вінниці. Це теж невід’ємна частина служіння, і радість, що Бог влаштовує життя молодих людей.

Також мали сімейний з’їзд рідні моєї дружини Дани. Їх у батьків десятеро, вже майже всі мають свої сім’ї, дітей, тому зібралося всіх аж 55 чоловік. Три дні мали благословенне спілкування.

За місяць мені довелося взяти участь майже в двадцяти служіннях — це і молодіжні кемпи-конференції, і просто служіння в церквах (Рівне, Луцьк, Ковель, Камінь-Каширський, Чернівці Херсон, Каховка та ін.), і конференція місії «Голос надії».

В результаті вийшов дуже насичений місяць, а якщо врахувати тисячі кілометрів, кордони — то ще й досить виснажливий. Але слава Богу за можливість служити там, де є така потреба.

У нас на місці також життя кипить. Продовжуються всі служіння, влітку — активна робота з молоддю і підлітками, табори, підготовка до водного хрещення.

Останні місяці стали приходити молоді люди з університету, де навчається наша молодь. Уже покаялися кілька молодих студентів, вони свідчать своїм друзям в університеті. Слава Богу!

Ще у нас є радість, що знову проходять служіння в домі молитви нашої бахчисарайської церкви. Майже п’ять років приміщення було опечатане і служіння в ньому не проходили. Ми довго молилися, йшли суди, які ми ніяк не могли виграти. І нарешті, Бог явив милість!

Велике прохання молитися про наше служіння тут. Як би ми не старалися, все ж таки зараз немає таких можливостей і відкритих дверей, як раніше. Усе складніше здійснювати місіонерську роботу. У нас, фактично, немає бачення, як розвивати тут далі служіння благовістя і відкривати нові церкви. Молимося і чекаємо від Бога розуміння, що робити — лишатися тут чи передавати служіння місцевим братам і йти в якомусь новому напрямку.

Павло Федорук, Крим, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати