На новому місці
Наша область знаходиться у червоній зоні. Буквально штрафують за відсутність маски просто на вулиці. А з учорашнього дня ходять якісь люди з представниками правоохоронних органів і вимагають ковід-паспорти. Складають протоколи.
У нас великі зміни. За рішенням керівництва місії та погодження зі старшим пресвітером Дніпропетровської області ми перейшли служити у Васильківку. Після закінчення карантину збираємось переїхати туди на постійне місце проживання. З Покровського до Васильківки — хвилин 20 їзди. Перед цим я їздив на служіння до цього села. Дорога займала 25-30 хвилин. Тож мені не звикати.
У Васильківці — місіонерська церква. Вони відкрили вже дві дочірні — одну в Петропавлівці, другу в Кураховому. На превеликий жаль помер помічник пастора, диякон Вадим Аверін. І пастор Олексій лишився один. Окрім цього він обіймає посаду заступника голови району, а в нас із п’яти районів зробили один. Він має так багато роботи, що навіть на недільне служіння не завжди може потрапити. Я його заступник, і тепер мушу керувати церквою.
Маємо два служіння на тиждень: недільне і в п’ятницю — вечір хвали та поклоніння. Я ще хочу почати проводити вивчення Біблії. З пастором ми дружимо сім’ями вже років п’ятнадцять і розуміємо одне одного з півслова. На сьогодні маємо 50 членів церкви, більшість людей — з вищою освітою. Обстановка у церкві сприятлива. Завершили будівництво нового будинку молитви, минулого року було відкриття. Приїжджав єпископ і багато пасторів. Ще до карантину до церкви стали приходити двоє жінок, вони продовжують відвідувати богослужіння.
На даний момент ми змушені тимчасово закритися у зв’язку з великою смертністю населення. Тепер щонеділі проводимо онлайн-служіння і виставляємо в ютуб. Таким чином у нас з’явилося служіння оператора. Ми викладаємо записи всіх богослужінь. Іншого способу поки що не існує. Дякуємо Богові і за цю можливість.
Я вважаю як Апостол Павло: горе мені, якщо не благовіщу. Будь-якими шляхами, але потрібно благовістити. Моя дружина проповідує вдома щодня, крім неділі. Вона — масажист, і люди приходять на сеанси. Вона використовує цю можливість для розмови про Бога.
Дмитро Москалець, Дніпропетровська область, уривок з листа