Недільна школа — влітку
Отримавши невеселий карантинний досвід обмеженого спілкування, ми вирішили проводити зустрічі недільної школи влітку, хоча і трохи в іншому форматі. Наприкінці весни зібрали учнів, повторили теми, пройдені онлайн під час карантину. Після цього зробили перерву, зустрілися з вчителями, батьками, склали план на літо, і діяли згідно нього. Залучили до праці з підлітками і батьків, і служителів. Їздили на місіонерську точку, де діти разом з дорослими роздавали християнську літературу, вчилися вуличному благовістю. Також відвідували хворих. Для хлопців один служитель почав проводити курси гомілетики. Вони зацікавилися і навіть стали частіше в церкві проповідувати. Також діти брали участь в зібранні співом, грою на музичних інструментах. Для дівчат проводили курси кулінарії, зокрема випічки. Всі разом пили чай та спілкувались. Були й інші цікаві ідеї, але не всі вдалося втілити. Ось таке насичене літо вийшло. На жаль, не було змоги провести табір як зазвичай. Зате функціонував клуб для дітей і підлітків. Хоча дітей було менше, ніж звичайно. Можливо, це пов’язано з тим, що на літо багато роз’їжджаються з міста.
У кінці червня ми мали загальноцерковний кількаденний сімейний табір на березі Дніпра. Це були чудові дні спілкування з друзями (ми ж стільки часу не бачились!) корисних семінарів, спільних молитов та богослужінь.
У липні з’явилася нагода відвідати родину на Волині. Там живе моя мама, сестра і багато рідні, з якою я досить рідко бачуся. Тому, відвідуючи їх, спілкувалися не тільки про земне, але й про вічне. Ми з чоловіком подарували усім маленькі плеєри із записом Біблії. Обіцяли, що будуть слухати.
Зібрання влітку відбувалися регулярно. Після тривалої перерви ми насолоджувались тим, що можемо знову бачити один одного, разом молитися, співати. Але невоцерковлені люди бували нечасто. Якось прийшов співробітник мого свекра зі своїм дорослим сином. Цей чоловік вже тривалий час відвідує зібрання. А це прийшов і його син, хлопець серйозно зацікавився Божим Словом, розмовляв із пастором. Нещодавно зібрання почала відвідувати одна дівчина-сирота. Вона була вагітна, коли вперше прийшла до церкви. І ось в неї вже народився синочок. Ще одна літня жінка стала нашою активною відвідувачкою. Вона живе неподалік дому молитви. Одного разу, як сама розповідає, вона вийшла на вулицю, а ноги самі повернули в сторону зібрання. З того часу жінка намагається не пропускати богослужінь.
Нас відвідав євангеліст Олександр Курченко, який проповідує в людних місцях з плакатом. Разом з ним на євангелізацію вийшли багато наших підлітків. У них залишилися дуже яскраві враження. Роздали багато ящиків Нових Заповітів. Один брат з нашої церкви теж одягав плакат із закликом до покаяння.