Незважаючи на страх і небезпеку
Сьогодні, коли я сів писати цього листа, в Україні вже 1000 днів йде повномасштабна війна. І Сумська область, як прикордонна зона, потерпає дуже сильно. У нас в місті оголошено повну евакуацію людей. Закривають банки, більшість магазинів, державні установи, дитячі садочки, училища, школи, університет. Багато людей виїхали. Учора вночі я почув жахливі потужні вибухи — було пряме влучання російських безпілотників у пятиповерхівку, загинули 12 людей, серед них дитина 7 років, більше десятка поранених. Більшість постраждалих — біженці з прикордонних сіл нашої громади. Наша церква служить їм, передали матраци, подушки, засоби гігієни, продукти харчування.
Незважаючи на страх і небезпеку, я лишаюся працювати і служити. Тут є люди, яким ніхто крім церкви не допоможе. Тому прошу ще більше молитов — ситуація в місті і загалом в Сумській області дуже важка.
У нас працює денний центр для перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах. Зараз більшість дітей евакуювали в більш безпечні міста, але є підлітки, які продовжують приходити у будинок молитви. Підтримайте нас в молитві, адже дитячі працівники теж виїхали на захід України.
Продовжуємо облаштовувати подвір’я при домі молитви, підвальне приміщення під другу залу для служінь. Робота трохи затягнулася через брак людей.
Цього року троє людей прийняли водне хрещення і долучилися до Церкви. Також мали гарний День подяки. Прийшли невоцерковлені люди, яких ми запрошували. Після служіння спілкувалися за чаєм, співали. З багатьма підтримуємо стосунки.
Продовжуємо роздавати продукти харчування для пенсіонерів, багатодітних сімей. Проводимо коротке служіння з проповіддю Божого Слова і молитвою. Також даруємо християнську літературу, брошури, календарі.
Я продовжую лікування. Уже третій рік моє життя є прикладом і надихає людей вірити Господу і триматися Його обітниць. Прошу підтримки у молитві за моє повне оздоровлення, зміцнення тіла та духовний стан. Маю багато пропозицій, щоб залишити прикордоння, забрати сім’ю і служити у більш безпечних місцях. Але розумію, що безпечнішого місця, ніж Божа воля немає. Вірю, що Господь дарує мені ще час, щоб працювати у цій місцевості.