Нудьгувати часу немає!
«Слава Ісусу Христу!» — «Слава навіки Богу!» Так вітаються усі жителі Карпат, хоча це швидше традиція. Тож несемо служіння серед релігійного люду.
Мене звати Любов, мені 26 років. Служу в Карпатах вже 7 років. Кожний день посвячувати на служіння Богу — мрія мого дитинства. Правда, тоді вона мені здавалася неможливою, і про місіонерів я ще нічого не знала. Але Бог насправді Всесильний, Він зробив неможливе можливим. Мій шлях був неочікуваним, але благословенним. У 19 років я поїхала на місію, не знаючи, що мене там очікує. Сильно молилася і Господь справді благословив: команда дуже хороша, служінь багато, Бог попіклувався навіть про моє матеріальне забезпечення. Хоча, звичайно, за цей час довелося пройти і багато серйозних випробувань, та Бог був поруч. Чітко розумію, що те, хто я зараз є — Божа милість.
Спочатку я служила переважно на кухні, бо йшло будівництво дому молитви і потрібно було годувати працівників. Крім того, були дні коли ми ходили на євангелізації. Також на мені була недільна школа. Після закінчення будівництва я ще більше стала займатися дитячим служінням і благовістям. Нудьгувати часу немає, інколи навіть хочеться зупинити час… Дякую Богу, Він оновлює сили, дає здоров’я. Вдячна, що Він обрав мене, і я можу весь свій час присвячувати Йому.
За цей проміжок часу було багато зустрічей із людьми, яким ми несли Добру Новину. Служили в різних містах та селах. Роздаючи християнські газети «Вірую» та «Голос надії», спілкувалися з відкритими людьми. Особливо відкриті до Божого Слова жителі с. Сможе. Напевно тому, що там вже проведено багато праці. Продовжуємо проповідувати і молитися за них. Потроху тане лід також у с. Гребенів.
Також проводили вуличні євангелізації в Сколе, Воловці, Стрию, Славському та окружних селах. Недавно був випадок, коли роздавали християнські газети на автобусній станції — один чоловік почав ставити дуже багато питань про Бога. Нашу розмову слухали більше десяти людей, які стояли поруч. Таких випадків буває дуже багато — і в електричках, і в поїздах, і на вулицях і по хатах…
Регулярно в домі молитви Сколе відбуваються суботні зустрічі з дітьми та підлітками — приходить до 15 учнів. Раніше ми їх збирали разом, а зараз розділи на дві групи за віком. Розбираємо Біблію, вчимося молитися, співаємо християнські пісні, проводимо майстер-класи та ще багато цікавого. Ціль наших зустрічей — зробити їх учнями Христа. Також формуються довірливі стосунки з їхніми батьками.
Щовівторка служимо у м. Воловець. В основному приїжджаємо туди в циганський табір. Їхній менталітет дуже відрізняється від нашого. На жаль, більшість із них не вміють читати і відповідно в служінні потрібний інший підхід. Навчаємо їх Біблії, вчимо працювати власними руками та читати. Роми з радістю приймають Боже Слово, але швидко забувають, ще не вміють жити цим Словом. Хоча є й позитивні зміни.
На даний момент в Сколе є невелика церква. Я займаюся в ній сестринським та іншими служіннями. Прошу молитовної підтримки, щоб Божа благодать потужно діяла через нас.