Прийди на Сумщину – і нам допоможи

31.01.2021
0
325

Чому на початку нового віку ми, церква Христова, ще перебeваємо у світі? Відповідь очевидна: Бог хоче спасати людей. У Нього є ще великі чудові плани для землі, є важливий план для Своєї Церкви. Ось чому ми проповідуємо, чому мріємо, чому аналізуємо, чому молимося, чому допомагаємо.

Бог по-особливому благословив 2020 рік. Перед церквою стояло багато викликів – карантин, призупинені зібрання… Але Бог дав Свою благодать – і я разом із братами з сіл Котів, Башлики, Карпилівка, Ромашківка та місцевих братів змогли побудувати 3 модульні доми молитви. У кінці серпня, коли ми завершували будівництво двох домів у Полтавській області (с. Опішнє, с. Жуки), до нас завітав єпископ церков ХВЄ Сумської області Віктор Клець. Бесідуючи за чаєм про справи Церкви Христової на Сумщині, Віктор Віталійович запропонував побудувати такий дім у м. Шостка (більше 75 тис. населення, 20 членів церкви). Якщо бути відвертим, я не мав таких планів, але в серці відчув бажання допомогти. Тому сказав, що буду молитися, роздумувати, бо для цієї справи потрібні фінанси й згода братів. Повертаючись додому з Полтавської області, я міркував, як зробити правильно, бо потрібно було ще доробити будинки на Полтавщині. Я молився перед Божим лицем і просив: «Боже! Допоможи Сумщині вирішити цю справу, прихили серця, допоможи виконати твою волю. Господи, ми хочемо бути там, де ти хочеш нас бачити, де ми потрібні».

Ми не можемо бути сильними, зрілими, благословенними, якщо не проголошуємо Слова Божого. Христос сказав: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8).

24 серпня 2020 року ввечері ми приїхали в м. Шостку – і побачили стареньку хатину, яка була домом молитви для наших братів і сестер. Нас зустрів пресвітер місцевої церкви Василь Рудковський. Він розповів, що молився за цю церкву. Одного разу Бог проговорив до нього через Духа Святого, що буде викопаний рів, він наповниться водою, побудується дім молитви – і наповниться спасенними людьми. Пройшло 2 роки. Молитви не стихали. А Господь чує молитви кожного дітей Своїх.

У наших планах було побудувати дім молитви на 90 місць із кухнею, братерською кімнатою та для відпочинку, а також облагородити територію біля будинку. Бог нам допоміг – і за 44 дні ми побудували прекрасний дім для народу Божого.

Коли привозили матеріали, то всі запитували: «Що ви будуєте?» Ми відповідали: «Дім молитви». Це будівництво стало євангелізацією, свідченням для всіх людей у місті. Це був доказ того, що наш Бог – Він живий.

До будівництва було залучено 27 братів. Працювали по 8-10 братів та 2 сестри, які готували їжу. Я дякую Богові за кожну людину яка була причетна до будівництва, за духовну підтримку, молитви, відкриті серця, фінанси, фізичну працю й просто хороші слова.

19 листопада було останнім днем будівництва. А на 6 грудня 2020 року заплановано  відкриття дому молитви. Ми з братами приїхали завчасно, для того щоб відвідати церкви в Сумській області. По дорозі бачили багато сіл, містечок, де немає Церкви Божої. Пригадалися Ісусові слова до учнів: «Тож ідіть і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Мт.28:19-20). Проповідь Євангелії – важлива, унікальна місія Церкви. Саме нам, спасенним, Бог доручає місію проголошувати істину про спасіння: «Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!» (2Кор.5:19-20). Отож, кожен християнин – місіонер. Коли місіонер на передовій, то в тилу повинні бути люди, які його підтримують. Місіонери так званої другої лінії повинні всіма силами допомагати тим, хто працює на передовій. Хтось порахував, що одного солдата на війні мають підтримувати від 9 до 20 людей у тилу. Коли в місіонера виникають проблеми, до кого він звернеться? Йому потрібне молитовне прикриття від ворожого вогню. Ісус ночами молився на горі (в тилу), а вдень зціляв хворих і виганяв бісів! І як Йому потрібна була молитовна підтримка в Гефсиманському саду, в останню ніч перед розп’яттям! Але учні просто спали.

Місіонери потребують допомоги. Коли Павло й Сила були побиті й вкинені до в’язниці, то тюремний сторож «забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив... І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив...» (Дії 16:33,34). Ми повинні бути подібними до тюремного сторожа, служачи людям, які на передовій. Можливо, у нас є дім, ми повинні ним служити Господу. Часто церква й починається в чиємусь домі, як це було в домі Тита Юста (Дії 18:7,11). А можливо, у нас є транспортний засіб, яким ми можемо послужити? Також ми повинні запитати себе: «Куди найбільше я вкладаю грошей?» Як говорить прислів’я: «Гроші – як гній. Коли вони вкупі, то засмердяться, а розкидаєш на полі, то дадуть багато плоду». Скільки процентів ми виділяємо на місіонерство? У Посланні до Филип’ян (4:10,14,16) йдеться про підтримку місіонерського служіння апостола Павла, який радіє, що филип’ян зрозуміли урок про співпрацю. Тому й сьогодні кожен з нас повинен мати у своєму сімейному бюджеті кошти, щоб підтримувати того чи іншого місіонера. Це біблійно й принесе великі благословення. Тепер перешкодою на шляху поширення Євангелії є не  закриті двері, не мовні бар’єри, а наше непереборне бажання мати все більше й більше речей, що перетворюють нас на споживачів. Отож, споживаючи все більше, ми все менше присвячуємо себе вічності. Це потрібно докорінно змінити.

Настав важливий день в житті церкви м. Шостки. День відкриття дому молитви.

На святкове зібрання приїхало багато братів і сестер з інших церков, з інших міст. На відкриття були запрошені Козачок Анатолій Миколайович – перший заступник старшого єпископа УЦХВЄ, Синюк Микола Петрович – єпископ, директор  місії «Голос надії», Близнюк Михайло Іванович – голова Волинського об’єднання церков ХВЄ. Співом служили група «Голос Сіону»  з смт Торчин. Дім переповнився людьми, які раділи з місцевою церквою. На зібранні були люди, які не знали Бога. У кінці зібрання був заклик: «Хто хоче служити Богові?» Покаялися 3 людини, за що подяка Богу. Михайло Близнюк під час вітального слова вручив ключі від дому молитви Віктору Клецю як подарунок від Волинського об’єднання Сумському.

Дорогий друже, брате, сестро! Якщо ти чуєш в серці поклик піти й допомогти – зроби це! Якщо ти не можеш бути місіонером, то можеш допомогти матеріально, молитвою, фінансово, добрим словом. Дуже легко дивитися тільки на себе, на свої проблеми. Часто ми повністю занурюємось у це. Але Ісус сказав нам підняти очі, розширити наше бачення. Ми, як церква, повинні зробити багато практичних дій.

Я прошу вас молитися за Сумщину. «Боже! Пробуди той край. Зайди в міста і села. Дай спасіння людям». Молімося, щоб у тих містах і селех, де немає домів молитви і  спасенних людей, було проповідано Царство Боже. Допоможи Сумщині! Допоможи Україні!

«Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!» (Еф.5:14).

Хай усіх благословить Господь!

Сергій Бас



Додати коментар

Пожертвувати