Рік після одруження
Я, Ілля Кантерук, народився у м. Нововолинськ 1998 року. Мама була віруючою людиною. До 15 років проживав у рідному місті, а далі поїхав на навчання до Луцька. Прийняв Бога своїм Спасителем у християнському таборі у віці 16 років. Навчався на лікаря-реабілітолога, відвідував помісну церкву «Христа Спасителя». Мав велике бажання служити Господу, з молоддю брав участь у відвідуванні лікарень, проповідував на молодіжних зібраннях, дуже любив благовістити, особливо у міському транспорті. У 18 років став керівником однієї з молодіжних дільниць та координатором студентської спілки «Пілігрим».
Моя дружина, Надія Хлистік, народилася 1999 року в Луцьку в християнській багатодітній сім’ї. З дитинства ходила в недільну школу, далі на підліткове, співала у молодіжному хорі. Пізнала Бога особисто у 13 років, і вже тоді почала молитися про місіонерську працю. Відвідувала церкву «Віфанія». Навчалася в коледжі на технолога харчової продукції. У 2017 році ми одружилися і продовжували служіння в церкві «Христа Спасителя».
Перший рік після одруження ми проживали в Луцьку. Проте бажання служити там, де немає кому, не лишало нас. Цілий рік молилися, шукаючи Божої волі. І нарешті зважилися переїхати у село Нижній Булатець, що на Полтавщині.
До моменту переїзду, в селі вже було розпочате служіння. 4 роки тому там був проведений перший табір, а потім місіонери з сусіднього села — сім’я Бондарчуків та Катерина Хлистік проводили там недільну школу та підліткове. Згодом було куплене приміщення для богослужінь, які проводили раз на тиждень. При всякій нагоді проводили євангелізації, роздавали газети, співали різдвяні пісні.
Служіння в цьому селі ми розпочали з дитячих таборів — і мали змогу познайомитись з великою кількістю дітей і підлітків. Продовжуємо служіння в цій сфері, Надя проводить недільну школу, а я займаюся з підлітками.
Двічі на тиждень проводимо богослужіння. Їх відвідують 5 людей, які є членами церкви, і один дуже близький до Бога чоловік.
Стараємося подружитися з односельчанами. Недавно в селі проводили воду, оскільки у багатьох людей повисихали колодязі. І була гарна можливість познайомитися з багатьма людьми, які потребували допомоги. А на зборах на честь відкриття проведеної води ми заспівали християнських пісень.
У жовтні в церкві провели День подяки, запросили людей з усього села. Свято відвідали більше 20 дітей, 10 підлітків, та декілька дорослих. Для нас це гарна статистика, віримо, що це лише початок.
Щомісяця роздаємо газети у кожен дім.
Коли було тепло, робили пікніки для підлітків, щоб більше зблизитися. Також стараємося подружитися з молоддю. Часто виходжу на футбольне поле, щоб з ними пограти в футбол. Зараз молимося за один молодіжний проект, який хочемо розпочати, просимо і вашої молитовної підтримки.