Радісний та відповідальний момент
На Городенківщині ми служили разом із сім’єю наших батьків-місіонерів — Володимиром та Русланою Острик. Але прийшов час, коли їхні батьки стали немічними та потребували щоденної опіки та догляду, тому вони змушені були переїхати та продовжувати свою працю аж за 100 км від нас. Це були важливі зміни, оскільки ми лишалися самі. Були деякі переживання та потреби, але Господь допомагав, сприяв та надихав до праці.
Ми з дружиною та маленьким сином продовжували щонеділі їздити в с. Репужинці проводити богослужіння. Часом бувало дуже важко туди доїхати. Ми запрошували гостей, знайомих місіонерів, які могли своїм транспортом нас забрати та разом послужити на зібранні. Потім вони підвозили нас додому і ми мали гарне спілкування за обідом. Таким чином церква збудовувалася. Зокрема неодноразово нас підтримував у проведенні богослужіння та причастя місіонер Віталій Маланчук із сім’єю. Ми щиро дякуємо Господу за кожного, хто нам допоміг.
Не минуло багато часу, і ми вже самі мали змогу доїжджати на зібрання та брати активну участь у житті церкви. Старші служителі Івано-Франківської області вирішили, що церкві потрібен відповідальний служитель. Єпископ Юрій Веремій разом із своїм заступником Омеляном Грицаком відвідали нашу церкву у Репужинцях. Вони звершили молитву благословення за мене як відповідального за церкву з випробувальним терміном та подальшим рукопокладенням на дияконське служіння. Вони сказали слово наставлення для нас із дружиною та церкви. Це був для нас радісний та відповідальний момент. Щиро просимо підтримки в молитвах, адже нам це дуже потрібно.
У кінці першого місяця осені, разом з церквою ми організували святкове богослужіння Подяки Богу за врожай. Мали насичену святкову програму. Були гості з помісної церкви с. Заріччя, де зараз наші батьки. Завітала молода невоцерковлена пара з нашого села. Зібрання було наповнене хвалою, подячними гімнами, поезією, свідоцтвами Божої милості, проповідями. Діти також брали участь, декламували вірші, співали. Це був приємний час духовного збагачення для кожного. Ми щиро дякуємо Богу, за всі Його милості та служіння, яке Він нам довірив.
Продовжуємо служити людям нашого села. Ходимо з нашим сином в колясці вулицями від дому до дому, роздаємо християнські газети, спілкуючись із односельчанами. Підтримуємо дружні стосунки та молимося про їхнє спасіння. Благовістимо на ринках, спілкуємося з людьми, даруємо християнську літературу.