Рак четвертої стадії
Хочу засвідчити щодо мого здоров’я: півтора роки тому, коли лікарі поставили діагноз: рак четвертої стадії, комп’ютерна томографія показала, що метастази поширилися лімфатичною системою і почали вражати кістки. Пройшло більше року молитов та лікування, і я знову зробив КТ. Знімки показали, що у лімфатичній системі метастазів вже немає, а на кістках є залишкові поразки. Віра в моє одужання зросла. Слава Богу! Господь — Сонце правди, і зцілення — в променях Його.
Я продовжую нести служіння пастора-місіонера. Влітку в нас двоє братів і чотири сестри ввійшли у завіт із Господом і приєдналися до церкви. Пройшло чотири місяці, і я знову проводжу навчання до хрещення. Уже десяток людей приходять на заняття.
У цей непростий воєнний час по всіх церквах зросла кількість людей, які відвідують богослужіння. Щонеділі у нашій залі немає вільного місця. Звичайно, люди приходять за продуктовими наборами, але також чують Євангелію, змінюється їхнє ставлення до життя, до Бога.
Служимо по навколишніх селах. Розвозимо гуманітарну допомогу. По продукти приходить все село. Люди слухають Боже Слово, отримують Новий Заповіт та набір продуктів. Лунає молитва за перемогу та мир в Україні.
В одному із сіл у нас є семеро членів церкви. Вже знайшли будівлю під дім молитви почали потроху її відновлювати. Провели воду, поставили бойлер для теплої води та зробили туалет.
Сумська область має найбільшу довжину кордону з РФ — понад 550 кілометрів. По всьому периметру військові викопали окопи, збудували бліндажі та землянки, де й живуть. Ми намагаємося допомогти у їхніх потребах, дістати для них спальні мішки, матраци, буржуйки, теплий одяг. Командир місцевого полку колись відвідував євангельську церкву. І коли прийшла директива, що в полку мають бути капелани-священики, він запросив на службу наших братів.
У вересні на війні загинув брат із нашої церкви. Він був кандидатом наук, працював доцентом в університеті. Мав звання Народного майстра України. Дуже багато людей прийшли провести його в останню путь. Ми провели богослужіння церквою у центрі міста. Нещодавно на сесії депутати проголосували за те, щоб перейменувати вулицю Пушкіна на вулицю імені Ігоря Білевича — нашого загиблого брата…
Продовжуємо допомагати біженцям із виїздом до Європи. Вже десяток сімей переїхали на тимчасове перебування до Норвегії.
Служимо людям, які живуть на вулиці. Хотілося б зробити притулок для них або хоча б місце для нічного перебування в холодну пору року.
Дякую Богу, дякую церкві за молитви, підтримку та пожертви. Прошу, підтримайте у молитвах за моє повне зцілення.