Розчулені і вдячні люди
У місцевості, де ми проживаємо, є чимало сімей, котрі виїхали з окупації. Ми розуміємо, що вони зараз по-особливому потребують Божої підтримки та любові. Разом із дружиною ми сформували продуктові пакети, додавали християнську літературу для дітей та дорослих, а також одяг та відвідали особисто не одну сім’ю біженців. Зокрема — в с. Михальче, с. Поточище, с. Сороки та м. Городенка. Старалися принести хоч трохи тепла для них.
Спільно з соціальною службою м. Городенка служили людям з інвалідністю, сиротам, одиноким. Зайшли в доми із Благою Вісткою та гуманітарною допомогою. Люди були дуже розчулені від такої уваги та вдячні за підтримку в нелегкий для кожного час.
По сусідству з нами живе одна сім’я — дівчатка-сироти зі своєю бабусею. Вони мали потребу в одязі, продуктах, тому ми закликали їх до себе додому, допомогли вибрати необхідне, поспілкувалися. Було приємно дізнатися, що вони читають Біблію, моляться і прагнуть пізнавати Бога.
Нещодавно до нас звернулася мама пораненого на війні солдата — молодого хлопця, який залишився без ноги в бою за Україну. Вона просила допомогти з інвалідним візком, щоб син міг пересуватися. Брати з Івано-Франківська допомогли вирішити це питання та вже через кілька днів візок був у них.
Також послужили сім’ї біженців, які тимчасово проживають у с. Михальче. Мама з двома дітьми просила про допомогу: потрібні були дрова, щоб отоплювати пічку в старенькій хаті, де вони оселилися. Ми з дружиною молилися і шукали кошти, щиро хотілося їм допомогти. Врешті вдалося знайти дрова, транспорт і працівників. Сім’я була вдячна Богу за такий подарунок.
Односельчани попросили нас допомогти одній молодій сім’ї. Там дружина хворіє на епілепсію, чоловік має вади слуху, а маленький син схильний до алергії. Ми привезли їм продукти, Євангелію, познайомилися та поспілкувалися.
Вдома продовжуємо організовувати домашню групу, приходять і воцерковлені, і невоцерковлені люди. Разом співаємо, роздумуємо над цікавими темами з Біблії, молимося, п’ємо чай.
Дружина займається недільною школою. Діти з великим захопленням чекають на кожен урок. Вони вивчають золоті вірші, біблійні історії, співають, граються та займаються рукоділлям. Це незабутній час і можливість доносити духовні істини до їхніх сердець.
Щонеділі у домі молитви проводимо зібрання помісної церкви. Співаємо, молимося, свідчимо, ділимося Словом. Таким чином дбаємо про духовне збудування один одного. Іноді нас відвідують гості. Дружина організувала поїздку сестер у с. Репужинці на обласну жіночу конференцію.
Продовжуємо проповідувати Євангелію «від серця до серця», а також підтримувати тих, хто шукає Бога. Наприклад, регулярно спілкуємося з сім’єю, яка відвідує наші богослужіння, домашні групи, а їхній син — недільну школу. Кожної зустрічі вони ставлять багато запитань щодо Біблії. Дякуємо Господу, що бачимо зміни в їхньому житті. Ми з дружиною завжди молимося за їхнє спасіння.
У Городенці діє благодійний фонд «Милість», що допомагає людям у скрутних обставинах. Ми неодноразово привозили їм продукти, одяг, іграшки. Організовували спільний захід — сформували 20 пакетів (продукти, подарунки для дітей, календарі, молитовники, Євангелії, листівки, журнали тощо) і з допомогою фонду запросили 20 сімей з дітьми (зокрема — переселенців) у міський музей «Покуття». Провели для святкову програму для дорослих і дітей, роздали продукти й подарунки.
Просимо у молитві підтримувати нашу працю, щоб Боже Слово, котре ми сіємо, змінювало серця людей.
Сергій Тоюнда, Івано-Франківська область, уривок з листа