Служіння через патронатну сім’ю
Осінь — час збору врожаю, час плодів. Нагадування про духовні плоди, які повинен мати кожен християнин. Це обов’язковий результат взаємодії Христа і його послідовника, де участь Господа є основною, Він є Лоза, а ми — гілки (Ів.15:5).
У зв’язку з карантинними обмеженнями деякі наші плани влітку довелося скасувати, а деякі адаптувати. Але все ж була можливість організувати деякі заходи. Ми зі старшим сином і деякими його друзями-підлітками організували велопохід з ночівлею в наметі на добу. В особливих умовах ми спілкувалися про Бога і вічність, разом молилися. Хлопці були дуже вдячні і задоволені.
У вересні провели сімейне свято в нашому домі молитви на тему «Дружба в сім’ї». Ми побачили, що це дуже актуальна тема сьогодні, тому плануємо робити подібні заходи й надалі.
Зараз готуємося до особливого проекту, про який молимося дуже давно. Певний час тому представники місцевої влади запропонували нам відкрити патронатну сім’ю. Це короткочасна форма перебування (до 6 місяців) дітей із сімей, які потрапили у складні життєві обставини. Ми пройшли первинний відбір, зібрали необхідний пакет документів, починаємо навчання. Також до кінця року необхідно підготувати наш будинок, створити належні умови. Така форма роботи з дітьми дуже припала нам до душі. Ми віримо, що ідеальний варіант — щоб діти росли зі своїми батьками. І в критичній ситуації у нас буде можливість допомогти дітям, а тим часом — послужити батькам. Звичайно, в цьому напрямку служіння для нас багато нового, але ми бачимо в цьому Боже керівництво.