Служіння людям з порушенням слуху під час війни

28.06.2022
0
96

Життя в період війни – важке випробування для всіх людей, а особливо ж для людей із інвалідністю. Про служіння особам із порушеннями слуху розповідає директор профільного Департаменту братерства Павло Смаль та обласні відповідальні.

«У цей складний час, серед жаху і болю, церква має нові виклики та активно працює на Божій ниві, – каже  Павло Смаль, директор Департаменту праці серед людей із порушеннями слуху УЦХВЄ. – З початком війни робота Департаменту дещо трансформувалася, але не занепала. Багато людей із порушеннями слуху та наших перекладачів жестової мови, які жили на сході країни, були змушені залишити свої домівки й переїхати до центральних та західних областей або ж за кордон.

У Маріуполі, де багато будинків просто знищені, де голод, холод та обмежений доступ до інформації, деякий час, до евакуації, глухі переховувалися разом з іншими людьми у підвалі Дому молитви. Оскільки там комунальні системи працювали автономно, Дім Божий рятував людям життя не лише духовно, а й у буквальному розумінні: практично всі будівлі навколо постраждали, а церква стоїть цілісінька. З великої Божої милості більшість глухих евакуйовано — і вони тепер перебувають у відносній безпеці».

У центральних областях багато людей залишилося у своїх домівках. Сім’я Валерія та Лариси  Бондаренків розповідає, що люди з порушеннями слуху в цьому регіоні активно долучилися до волонтерських команд. Глухі плели маскувальні сітки, допомагали готувати приміщення для переміщених осіб, розносили продукти тим, хто потребував, приймали людей у своїх домах. У Вінниці люди з порушеннями слуху брали активну участь у волонтерській місії Латвійської організації із допомоги глухим.

Західний регіон у ці нелегкі часи став надійним тилом для всієї країни. Мільйони людей (в тому числі люди з порушеннями слуху) знайшли там прихисток. Дехто з них проживає у церковних приміщеннях, декому надали житло у приватному секторі. Для них проводять служіння з перекладом на жестову мову, спілкування та зустрічі (Волинь, Івано-Франківщина).

Зокрема, Благодійний фонд «Кольори тиші» активно надає допомогу потребуючим на Івано-Франківщині. За словами служителів Романа та Ірини Мельничуків від початку війни фонд зміг прийняти і розселити десятки людей з порушеннями слуху з різних постраждалих регіонів країни.

«Зокрема ми прийняли 7 сімей та ще 25 осіб (в основному жінки та діти) із Запорізької області, 7 людей з Київської області, 32 особи з Донецької області, Харкова та Краматорська. Також наш фонд займається ремонтом одного з Карпатських готелів аби мати змогу прийняти глухих з Миколаєва та Слов’янська» – розповідає Роман Мельничук.

Варто згадати й про Львів, як найбільший гуманітарний хаб країни. Як повідомив завідувач відділу праці серед людей з порушеннями слуху у області Віталій Філіп, необхідну допомогу отримали понад 100 осіб з порушеннями слуху та сім’ї, у яких є нечуючі особи. Перекладачі жестової мови волонтерять разом з церковною молоддю на залізничних вокзалах, надають приватні консультації через соцмережі та інші комунікативні платформи. Львівська Богословська Семінарія надала своє приміщення для облаштування місць перепочинку для осіб, які виїжджали за кордон. Волонтери – студенти та працівники ЛБС- підтримують зв’язок з перекладачами і мають змогу надати відповідну допомогу особам з порушеннями слуху.

Павло Смаль також зазначив, що високим показником якісної роботи перекладачів жестової мови є пропозиція однієї з країн ЄС щодо співпраці. Було запрошено двоє людей для онлайн перекладу глухим людям, які працюють на різних виробництвах за кордоном. Це чудова можливість представити церкву як такий суспільний інститут, де враховано потреби всіх верств населення. Також директор департаменту поділився планами на майбутнє щодо зустрічей як онлайн, так і офлайн форматів.

«Кожне покоління має свої виклики. Нам випала почесна й нелегка місія – нести людям з порушенням слуху світло спасіння й надію в тривожні часи. Наша молитва до Бога не лише за захист і підтримку, а й за мир та перемогу. Нехай Божа милість буде над нами», – підсумовує Пасло Смаль.

Оксана Сухаріна

 



Додати коментар

Пожертвувати