Служіння у важкий час
Мир хай примножиться у кожного жертовного серця, яке в такий важкий час залишається вірним Господу в справі поширенні Євангелії! Ми також раді бути використаними Богом у благовісті про Христа, про спасіння, про вічне життя, адже віримо, що це найважливіше, що повинна почути людина протягом земного шляху.
Служимо в церкві Куликівки і за 40 км від неї — в Олишівці, а також займаємося індивідуальним євангелізмом в Орлівці, Смолянці, Ковчині і Жуківці. Наприклад, в Орлівці є кілька людей, які з великою спрагою слухають Боже Слово і псалми, вони вже дуже літні і майже нікуди не ходять, тому відвідуємо їх вдома. Зі Смолянки і Ковчина до нас на зібрання приїжджають дві жінки, ми познайомилися з ними під час євангелізації на ринку, роздаючи Нові Заповіти.
Радістю для нас стало прийняття хрещення молодим хлопцем з Олишівки. Він хоч і виріс у християнській родині, але кілька років не міг визначитися зі своїм рішенням щодо слідування за Христом. Церква молилася за нього, ми спілкувалися і, слава Богу, цього літа він ввійшов у заповіт з Господом.
Раз на тиждень проходить розбір Біблії, на який часто приходять наші невоцерковлені знайомі, з якими у нас склалися хороші стосунки.
Зараз не можна проводити заходів у громадських місцях, де ми благовістили до карантину — це аграрне училище, районна поліклініка та будинок для літніх людей. Але завдяки особистим стосункам ми телефонували і приходили в гості, відвідували хворих вже в їхніх домах. І ми, і вони з нетерпінням чекають припинення обмежень, щоб знову можна було проводити масові зустрічі. Хоча деякі з цих особистих розмов були б неможливими, якби не карантин.
Регулярно відвідуємо одну сім’ю в Куликівці: бабусю, яка живе з двома синами: один — алкоголік, другий — на обліку в психлікарні. Вони відкриті до Бога, читають Біблію, бабуся приходить на зібрання. Згодом виявилося, що її чоловік був євангельським віруючим кілька років перед смертю. Молимося за них, чекаємо Божої милості для їхньої сім’ї.