Улюблене служіння

28.02.2020
0
161

Як завжди з радістю ділимося нашою працею. Звичайно тривали недільні богослужіння. Продовжували вуличні євангелізації. Роздавали Нові Заповіти, християнську літературу. Основна маса людей прийшли в церкву саме через вуличну євангелізацію, інших привели знайомі. Відвідували й допомагали людям з інвалідністю, особливо взимку намагалися не лишати їх. У одного з чоловіків вдома відкрили другу домашню групу.

Продовжували проводити жіночий клуб, молодим жінкам дуже подобається таке спілкування. У Новоайдарі провели першу зустріч, яка нас дуже надихнула. Люди з нетерпінням чекають наступного разу і кажуть, що кілька їхніх подруг теж хочуть приєднатися.

На цій зустрічі була одна жінка 38 років, я з нею знайома більше півроку. Спочатку вона почувалася некомфортно і навіть хотіла піти, але я вмовила лишитися і ми весь вечір проговорили. Я знала, що в неї непроста доля… Батьки покинули зовсім крихіткою. Її удочерила сім’я з Новоайдару, але полюбити на жаль так і не змогли. Дівчина постійно чула на свою адресу: «Дурепа! Потвора!» А рідна донька — «Розумниця і красуня!» Звичайно це наклало великий відбиток... Поранене серце, дратівливість... Життя не складалося, змінювалися чоловіки, але побудувати міцного шлюбу все не виходило. Народила дочку. Багато перипетій, страждань — усього й не перелічити. Черговий біль — чоловік, з яким хотіла пов’язати своє життя, виявився наркоманом. Йому ми теж багато служили, приходив кілька разів на зібрання.

Звичайно, наше улюблене служіння — дитяче! А тепер ще й підліткове, адже багато дітвори виросло, і ми проводили з ними вже більш глибоке спілкування, читання Біблії та різні тематичні уроки. Хороша новина: нам подарували електричну духовку і тепер маємо ще й кулінарний клуб. Дітям дуже подобається готувати своїми руками.

Найголовніша радість — відкриті двері новоайдарівського інтернату! Ми про це молилися довгий час, порою здавалося, що ніколи не дочекаємося. Але ось вже провели перше заняття «Уроки самостійності» та рукоділля. Це було нашою мрією, яка здійснилася.

Милість Божа до нас — щоранку, і кожен день сповнений чудес!

Тарас Дідич, Луганська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати