Випробування хворобами
Кожна держава має свої закони й традиції, від виконання яких залежить добробут її громадян. Сім’я Віктора та Ольги Стасюків з Ковеля, які у шлюбі вже 38 років, нагадує унікальну міні-державу. Її населення – 5 дітей та 11 онуків. Закон родини – Біблія, а життєвий девіз: «А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!» (Ек.4:12). Саме ці слова зі Священного Писання не один раз ставали надійною опорою Віктора та Ольги Стасюків у подоланні переживань. Вони намагалися завжди робити все разом, покладаючи надію на Бога.
Ще в далекому 1994 році діти Віктора та Ольги Стасюків могли б залишитися напівсиротами. Того року, липневого дня, син із матір’ю обривали вишні: Володимир на одному дереві, а Ольга – навпроти на другому. Раптом одна з гілок вишні під ногами жінки обламується – і вона опиняється на землі. Ніби все обійшлося тільки сильним болем у спині та потемнінням в очах. Однак Ользі з дня на день ставало гірше, біль у спині не припинявся. Чоловік вирішив завезти дружину в лікарню для обстеження. «Ми приїхали в лікарню, мені зробили рентген, і лікар-травматолог сказав: «Дочко, ти родилася в сорочці! Хребет у тебе непошкоджений, лише невеличка тріщина!» Мені зробили обезболюючий укол і відпустили додому», – розповідає жінка.
Здавалося, найгірше позаду, але, як виявилося згодом, це був тільки початок випробування. Через декілька днів після медогляду Ольга знепритомніла. Відразу ж Віктор напівживу дружину доправив у лікарню. Без будь-яких пояснень лікарі готують її до операції, а Віктор благає в Бога життя для Ольги. «Знаючи лікаря як хорошого спеціаліста, ми молилися, щоб через його руки Бог виявив милість моїй дружині», – пригадує Віктор.
Після операції рідні з’ясували, що в Ольги була пошкоджена селезінка, яку потрібно було негайно видаляти.
Жінка зі сльозами на очах пригадує турботу чоловіка про неї. Всю хатню роботу та на хазяйстві Віктор виконував сам, поки дружина не одужала. Саме в час випробування Ольга ще більше зрозуміла цінність чоловіка у своєму житті: «Він ночував зі мною в лікарні. Він водив мене по палаті. Я дякую Богові за його турботу, за те, що маю такого чоловіка! Легко любити, коли все добре, але друзі пізнаються не в добрі, а в біді. І як у вогні гартується сталь, так і в труднощах гартується любов!»
Через 20 років після нещасного випадку з Ольгою Віктору довелося почути, що жити йому залишилося лише півроку. Він часто потрапляв у лікарню через високий тиск та сердечні напади. Син Володимир не раз викликав швидку до батька. Ось як він описав ті кризові ситуації: «Коли привозили тата в лікарню, то я стояв і думав, що він помирає, настільки йому було недобре!»
Під час чергового обстеження у Віктора виявили пухлину на лівій нирці. В онколікарні йому запропонували негайно зробити операцію, оскільки пухлина набула великих розмірів. Довелося згодитися. Весь цей час за чоловіка молилася дружина, рідні, друзі та церква.
Лікували в Києві. Oдин із синів подружжя Стасюків, Євгеній, супроводжував батька під час обстеження, лікування та операції з видалення пухлини. Він був свідком того, у який непростий час для країни батько долав нелегку хворобу: «Коли назначена була операція, а це був 2014 рік, відбувався Євромайдан, неможливо було навіть до лікарні добратися, адже везли поранених. І в нашій сім’ї, і в країні був критичний стан, а все це зливалося в одне переживання!»
Напередодні операції Віктор зібрав у домі всіх рідних, щоб попрощатися. Він не знав, чи повернеться живим. Найменша донька Олена пригадує цей вечір прощання: «Було дуже боляче! Тато підходив до нас, дітей, обіймав, просив пробачення в нас, а ми в нього. Він сказав такі слова: «Можливо, це наша остання зустріч, бо я не знаю, як я перенесу цю операцію, чи я взагалі повернуся живим!» З того часу наші молитви не припинялися ні на хвилину, ми днями й ночами молилися, щоб Бог явив милість і залишив його живим!»
Незважаючи на те, що лікарі прогнозували Віктору лише півроку життя після операції, чоловік вже 7 років як радіє життю. І всім цим він завдячує Богові та рідним, які стали великою підтримкою під час випробування хворобою. До того ж, проходячи всі труднощі разом, Віктор та Ольга засвоїли багато цінних уроків. Подружжя зазначило: «Ця наука далася нам нелегко. Вона навчила нас надіятися на Бога, ми також навчилися цінувати один одним, співчувати тим, хто опинився в такій ситуації, зробили переоцінку свого життя. Коли є здоров’я, то цінності зовсім інші, ніж під час труднощів. У проблемах найважливіша віра в Бога!»
У житті не буває випадковостей! Якщо Бог і допускає випробування, то лише для того, щоб показати велику любов до нас і навчити співчувати іншим. Небесний Творець із неможливо може зробити можливе! Нам потрібно лише вірити!
За матеріалами телепередачі «Крок назустріч»