Життя «на межі»

31.12.2023
0
169

Ми продовжуємо нести служіння в нашому селищі Межова, що від слова «на межі». І без перебільшень життя тут справді відповідає цій назві. Адже Межова знаходиться на межі Дніпропетровської і Донецької області. Відтак кожного дня є небезпідставні відчуття, що ми знаходимося на межі ворожого вторгнення. Більшість людей, та й ми також, через те, що бачимо і чуємо щодня, знаходимося на межі емоційного перевантаження, а подекуди і на межі наших можливостей. Але «…по милості Господа ми ще не зникли, бо милосердя Його ще не скінчилося» (Плач.3:22).

Тож, дякуючи Господу, ми живі і здорові! За 20 років служіння ми звикли до нашого району і наших людей і не уявляємо себе десь в іншому місці. Люди також звикли до нас, стали довіряти і поважати. Раніше дехто міг сказати: «сектанти прокляті». Тепер звертаються за допомогою, відкривають свої серця, приходять в зібрання. Дедалі частіше чуємо від людей такі слова: «Раніше ми відчували глибоку самотність, руки опускалися, не було інтересу і сенсу жити. А тепер бачимо і відчуваємо, що ми комусь потрібні, бачимо, що добро є, бачимо, що Господь справді нас любить. Ми не самі!»

Найбільше, що нас радує — люди йдуть до церкви, каються перед Богом і приймають хрещення. Останнє хрещення в нас було 29 жовтня 2023 року. Троє осіб ввійшли у заповіт з Господом, урочисто обіцяючи служити Йому в чистій і добрій совісті.

За тиждень до того ми провели День подяки Богу за врожай. Були запрошені не тільки гості з інших церков, а й жителі нашого селища. Ми зробили запрошення для всіх мешканців Межової. Бажаючі мали можливість прийти до церкви, почути пісні, проповіді, виступ дітей. В кінці робили частування. Деякі невоцерковлені люди приїздили навіть із сусідніх сіл. Понад 120 осіб почули Благу Звістку.

Дехто відвідує зібрання вже декілька місяців. І хоча вони ще не пережили народження згори, але вже стали як рідні. Щасливі, відкриті, щирі. З радістю йдуть на кожне зібрання і навіть беруть із собою рідних, друзів.

По можливості допомагаємо людям продуктами, одягом, гігієнічними засобами. Все це — завдяки церквам із західної України, які готові служити навіть за 1200 км! А у нас є люди, які мають велику потребу — сироти і вдови, які не мають нікого в цьому світі. Тож їм допомагає церква «Голос надії». Намагаємося зробити все, щоб ім’я Боже було прославлене. «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі». (Мт.5:16).

Володимир Федорук, Дніпропетровська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати