Переможець вспадкує усе
VII з’їзд християнської молоді Волині

31.07.2017
0
813

З 19 по 22 липня в Згоранах волинська молодь навчалася перемагати. Це відбувалося в рамках VII з’їзду християнської молоді Волині, адже девізом заходу був текст «Переможець вспадкує усе!» (Об.21). Навчання, мальовнича волинська природа та сукупність подій, що розгорнулися під час з’їзду, зробили його незабутнім не лише для молоді, а й для всіх присутніх.

Такого формату з’їзд набув уперше, адже раніше п’ять разів він проходив у селі Рованці, а у 2016 році – у «Церкві Христа Спасителя» міста Луцька. Особливістю ж цього року було те, що він відбувся на живописному березі Малого Згоранського озера, на Любомльщині.

Уже з вівторка, 18 липня, молодіжні делегації з усієї області стали облаштовувати територію для свого перебування на з’їзді. Ті, хто не лінувався і, доклавши усіх старань, дбайливо підготувався, уже наступної ночі отримали нагороду, адже злива, яка тривала до ранку, перевірила на міцність кожну будівлю.

«Переможець у земній боротьбі успадковує тільки якусь частину: славу, багатство чи щось інше, а переможець у духовному світі успадковує вс», – такою думкою розпочав з’їзд відповідальний за молодіжне служіння на Волині Ігор Панфілов. – Ми ніколи не зможемо бути переможцями в чужій зброї або за чийсь рахунок. Давид взяв свою пращу – і з такою зброєю пішов. Лише наші особисті близькі стосунки з Богом, а не чужі, зроблять нас переможцями».

Словом та свідченнями зі свого життя ділилися з молоддю й досвідченні служителі, які у своєму житті долали чималі труднощі та з Божою допомогою здобули не одну перемогу: єпископ Михайло Близнюк, пастори Василь Паламарчук, Сергій Анчук, Володимир Грицак, Петро Карпович, Петро та Степан Янюки, Павло Назарук, Віктор Новосад.

Особливим підбадьоренням для молоді було свідчення пастора Миколи Лотоцького про перемогу над важкою хворобою з Божою допомогою. Хоч лікарі не давали ніякої надії на життя, але Бог зміцнив брата та допоміг йому продовжувати своє служіння й ділитися словом із молоддю. Також приємно було вітати на рідній землі місіонера із Слов’янської «Церкви Трійці» міста Сакраменто, 87-річного Федора Гнатюка, який у своєму поважному віці, подібно до Калева, показує молоді приклад «плодовитості та свіжості».

Промовляли до молоді й Анатолій Кліновський та Сергій Цвор.

«Я зрозумів, що спасти грішника в білих рукавичках неможливо! Так, як апостол Павло, ми повинні відчувати свій борг перед Богом, і це надихатиме нас на подвиги в Його ім’я», – закликав присутніх старший єпископ Білорусі Сергій Цвор. А вчитель Анатолій Кліновський провів семінар на тему «Перемога, що починається з віднови розуму».

Та не лише чудовим словом, співом та мальовничим озером запам’ятався учасникам 7-й з’їзд. Кульмінацією заходу став вечір п’ятниці, 21 липня. Шквал стихії, сміливість присутніх, а основне – милість та вірність, яка була явлена Господом, закарбуються на все життя.

На початку зібрання сильний порив вітру розірвав із двох боків намет, у якому відбувалося богослужіння. Бокові стійки, на яких трималася конструкція, стали падати, центральний банер повалило, а сам намет почало трусити. Брати кинулись укріпляти конструкції, а всі присутні підняли голос у ревній молитві! Через деякий час зібрання продовжилося, але випробування не закінчилися: вибило світло та мережу мобільного зв’язку, підводила апаратура. Через хвилювання та брак кисню деяким учасникам довелося надавати допомогу, проте після молитви служителів і втручання медиків із Любомля та Шацька ситуація стабілізувалася. За словами учасників, згадуючи той вечір дивуєшся милості Господній – яким чином намет витримав таку стихію?

«Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» Разом із апостолом Павлом учасники з’їзду не раз повторювали: «А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав!» (1Кор.15:57). «Переможець усподковує все! Не завойовує, виборює, здобуває, а успадковує! Тому що за нас на Голгофі все виборов Христос, – підсумував єпископ Микола Синюк. – Слава Богу за такий чудовий час, та те, що в нас на Волині пройшов такий з’їзд».

Делегати з’їзду роз’їхалися по домівках із почуттям глибокої вдячності Господу. Перед кожним із них ще ціле життя, сповнене не просто боротьби та викликів, а й Божої благодаті для перемоги! Мабуть, кожен небайдужий поїхав додому з питанням, яке на завершення прозвучало від єпископа кримських церков Павла Федорука та актуальне для кожного з нас: «Перемога над чим має бути моєю ціллю тепер?»

Василь Мигас

Більше – на сайті Волинського об’єднання УЦХВЄ, а також на каналі телепередачі «Крок назустріч»



Додати коментар

Пожертвувати