Мовчання Ісуса про щось говорить нам. Воно вчить нас бути наполегливими і смиренними, коли ми звертаємося до Бога. Наша реакція у подібній ситуації показує, наскільки нам важливо отримати відповідь.
Збережімо віру в Христа, яка є основою життя. Проповідуймо про Христа, живімо так, щоби Бог міг нас супроводжувати Своїми чудесами. І служімо тим, кому маємо служити. Виконуймо свою працю, на яку поставив нас Бог.
Щоб знало майбутнє покоління... Для того, щоб знати, потрібно, щоб хтось передав — певний об’єм інформації, технологій, знань. Апостол Павло каже: «Що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що зможуть і інших навчити».
Звіщати Євангелію — це апостол Павло називає своїм обов’язком. І це наш обов’язок також. Але наскільки ми з вами занурені, посвячені у виконання цього обов’язку?
З часу народження Церкви Ісуса Христа, яке відбулося із зішестям Святого Духа на апостолів, уже не храми місце поклоніння Богові та зустрічей із Ним, а серце людини. Причому Господь хоче не просто зрідка навідувати його, а постійно перебувати в ньому.
Як християнам реагувати на цей неспокійний час, на спалахи пандемії? Саме в такі моменти особливо важливо довіряти Богу і чинити згідно з Його Словом. Хочу запропонувати три тези, які, я вірю, допоможуть нам отримати Боже керівництво в пустелі.
Я не раз чую, як брати журяться, що лише 30-40% дітей, за яких молилися в церкві після народження, приймають хрещення. Мене ревність бере за це, і я часто питаю: «Боже, ну чому ж так? Ми ж молилися за своїх дітей. Що ми робимо не так?»
Коли Бог дає благословення, то разом із ним дає слово, яке регламентує, як цим благословенням користуватися. Якщо людина користується благословенням не відповідно до сказаного слова, воно з часом принесе їй серйозні проблеми.
Бог може використовувати людей влади для того, щоб управляти певними обставинами. Бог знає час, знає, коли, де і що має відбутися в нашому житті. Бог діє надприродно, для Нього немає нічого неможливого.
Храм — це та Божа криниця, де спрагнений може напитися. Це те місце, де є духовна пожива. Христос каже: «Я хліб, що з неба зійшов». І нехай наші храми будуть місцем, де ми зможемо вилити свою душу перед Богом у молитві й будемо почуті Ним.