Тепер Україна проходить свою Голгофу. Іноді здається, що Бог нас не чує, нам хочеться, щоб нас обминула ця гірка кривава чаша, хочеться швидкої та легкої перемоги. Але за перемогу потрібно платити. Навіть Божому Синові. Це важко, боляче, неприємно…
Розп’яття було винайдено персами в 4-му столітті й вдосконалено римлянами в 1-му столітті до нашої ери. Розп’яття — найболючіший метод позбавлення життя, винайдений людиною. Так страчували насамперед чоловіків, винних в особливо тяжких злочинах.
Я стояла біля вікна. З п’ятого поверху було добре видно довгу вервечку людей до церкви. Чистий четвер. Я не могла відірвати свого погляду від дороги, яка раптом ожила. Мені хотілося заволати: «Люди, я також іду! Але не в церкву, а на Голгофу».
Коли я бачу тіла закатованих мирних жителів Бучі — міста, де я проживаю останні 8 років, я бачу не тільки вбивство людей, я бачу боговбивство. До такого боговбивства можуть вдатися лише «знебожені» особи.
Розумію, що ми так мало разом, коли важливими новинами ділюся за кілька днів після події. Коли розмови торкаються лише дітей і побуту. Коли слова «люблю, цілую, скучаю» змінюються на «хліб, молоко, сметана». Коли живемо під одним дахом, але не разом...
Коли розриваються серця людей, розбиваються сім’ї, гинуть наші рідні, люди перебувають у бомбосховищах без електрики, води і їжі, виникає запитання: чи не втратила актуальності заповідь любити своїх ворогів? Як це можливо серед болю і несправедливості?!
Слово має силу — це аксіома. Твоє слово також. Пам’ятаєте нашу Лесю Українку та її вираз: «Слово, моя ти єдиная зброє…»? Слово — зброя. Обережно зі зброєю!А тепер про слово від Бога. Чи звучало на вашу адресу будь-коли: «Так говорить Господь!»?
Ніколи не вірив, що побачу у своєму житті війну. Коли покійна бабуся шваґра казала, що хлопчики народжуються — до війни, не вірив. Коли служби розвідки оголосили, що через 24-48 годин може відбутися повномасштабне вторгнення, не вірив…
Є речі, які можна повною мірою зрозуміти лише з плином часу. Коли оглядаєшся на історію місії «Голос надії» — розумієш, наскільки мудро Бог її вів протягом трьох десятків років. Те, що було незрозумілим раніше, зараз бачиться в іншому світлі...
З перших хвилин повномасштабної війни Росії проти України священники та віруючі різних конфесій жертовно служать у тилу, допомагаючи як Збройним Силам України та територіальній обороні, так і сотням тисяч переселенців, мирним мешканцям окупованих міст.