Вам не подобається влада? Це правильно. Вона і не повинна подобатися. Ми не укладали з нею непорушного заповіту, як при вступі у шлюб. Любов до влади — особливо важка форма збочення, властива виключно рабському менталітету.
Чи доводилося вам стикатися з людьми, які абсолютно не розбираються в тій чи іншій сфері, але поводяться зухвало, зарозуміло, влаштовують фахівцю високого класу справжнього прочухана. Невже вони не відчувають своєї некомпетентності?
Мабуть, не знайдеться такого, хто б нічого не губив. Щоразу шукаємо ключі, запитуємо: «Чи не бачили моєї шапки?» Взагалі, загубити можна що завгодно. Старенькі кажуть, що втратили літа. Хворі — здоров’я. Люди втрачають розум, совість, честь…
У грудні 2018 року виповнюється 200 років від дня написання найбільш популярної різдвяної пісні у світі. Багатьом із нас відома мелодія пісні «Тихая ніч», що стала своєрідним Різдвяним гімном в багатьох країнах християнського світу.
«...Народився Він в печері» — співається про народження Христа в одному із християнських гімнів. Проте чи насправді це так? Євангеліст Лука не повідомляє нам нічого ні про печеру, ні про хлів. Він каже, що Марії і Йосипу не було місця в готелі.
Кілька років тому перед святом Різдва я звернулася до міської організації людей з інвалідністю, щоб узяти адреси, відвідати, привітати зі святом, по можливості допомогти, а особливо тим, хто довгий час прикутий до ліжка.
Мені ще з дитинства чомусь запало в душу оте поетичне ім’я — Еммануїл. А ще більше подобалося його значення: «З нами Бог». Глибина і одночасно простота цієї фрази наповнювала різдвяну подію особливим змістом: з народженням Ісуса Бог поселився з нами.
«Любов усе терпить, усе зносить, всього сподівається, все переносить. Любов ніколи не перестає». Подарунки забудуться і зносяться, торти будуть з’їдені, різдвяна ялинка висохне. Але подарунок Бога на Різдво в особі Ісуса Христа залишиться назавжди!
У двадцятих роках минулого століття Західну Україну, яка в той час перебувала у складі Польщі, охопило велике духовне пробудження. Тисячі людей наверталися до Бога...
Людині властиво цікавитися майбутнім. Особливо, коли рік приходить до завершення, а в щоденнику або на календарі – всього декілька останніх сторінок.