15 відомих вчених, які вірили в Бога

Побутує думка, що між нау­кою і релігією ведеться непри­миренна боротьба. Але багатьом вче­ним віра не завадила зробити великі відкриття, а навпаки — спонукала досліджувати світ, створений Богом. Вони жили в різний час, народилися в різ­них країнах, працювали в різ­них наукових сферах, але всіх їх об’єднувала любов до науки й до Бога.

Майкл Фарадей (1791-1867) – англійський фізик, від­крив електромагнітну індукцію, що лежить в основі сучасного промислового виробництва елек­трики. Створив першу модель електродвигуна, засновник вчен­ня про електромагнітне поле. «Як сльози виходять із серця та спрямовані до серця, так і Біблія походить від Бога, і той, хто від Бога, слухає її голосу».

Йоганн Кеплер (1571-1630) – математик і астроном, встановив закони руху планет навколо Сонця (Закони Кеплера). «Великий наш Господь і велика держава Його, і премудрості Його немає кінця. Хваліть Його сонце, місяць і зірки, і плане­ти, – якою б мовою прослава не відбувалася. А також ви, свідки Його відкритих істин, і ти, душе моя, віддавай честь і славу Господеві все твоє жит­тя».

Вільям Томсон (1824-1907) – британський вче­ний, який допоміг закласти основи сучасної фізики. Відомий своїми роботами в галузі термодинаміки, механіки, електродинаміки. «Не бійтеся бути вільнодумцями. Якщо ви мислитимете глибо­ко, то через науку знайдете віру в Бога».

Готфрід Ляйбніц (1646-1716) – німецький учений, який створив комбінато­рику як науку, заклав основи ма­тематичної логіки, описав двійко­ву систему числення. У механіці ввів поняття «живої сили» (прооб­раз сучасного поняття кінетичної енергії), сформулював закон збе­реження енергії, у психології ро­звинув вчення про неусвідомлене психічне життя. «У Бозі полягає могутність, яка є джерелом всього».

Джордж Стокс (1819-1903) – британський математик і фізик ірландського походження. Працюючи в Кем­бриджському університеті, він збагатив науку власним внеском в гідро- і газодинаміку, оптику й математику. «Я не знаю жодних здорових висновків науки, які б суперечили християнській релігії».

Роберт Бойль (1627-1691) – англійський хімік, фізик і філо­соф. Уперше ввів наукове по­няття «хімічний елемент». Один із засновників якісного хімічного аналізу. Відкрив закон про залеж­ність обсягу газу від тиску (Закон Бойля). «Численність, краса і впорядкованість небесних тіл, досконалість тварин і рослин та інші явища природи спра­ведливо спонукають розумно­го, неупередженого спостері­гача зробити висновок про існування вищого, могутнього, праведного й благого Творця».

Френсіс Бекон (1561-1627) – англійський філософ, відомий тим, що почав науковий метод дослідження, заснований на експериментуванні та індуктив­ному мисленні. «Для того, щоб не впасти в оману, у нас є дві книги, які ми повинні старанно вивчати. Перша з них – Свя­те Письмо, яке є Одкровенням Бога. Друга ж – саме творіння, яке свідчить про Божу Силу».

Макс Планк (1858-1947) – німецький фізик, який зробив великий внесок у розвиток різних областей фізики, але більше відо­мий за створення квантової теорії, яка зробила революцію в розумін­ні атомних і субатомних світів. «Релігія і природознавство по­требують віри в Бога. При цьо­му в релігії Бог стоїть на по­чатку будь-яких роздумів, а у природознавстві – наприкінці. Для одних він означає фунда­мент, а для інших – вершину побудови будь-яких світогляд­них принципів».

Ісаак Ньютон (1642-1727) – англійський учений, який заклав основи сучасного природозна­вства, творець класичної фізики. Сформулював закони руху, відомі як Закони Ньютона, і закон все­світнього тяжіння. «Чудесна бу­дова всесвіту й гармонія в ньо­му можуть бути пояснені лише тим, що всесвіт був створе­ний за планом Всевідаючої і Всемогутньої Істоти. Ось моє перше і останнє слово».

Джеймс Максвелл (1831-1879) – шотландський учений, який створив теорія елек­тромагнітного поля, розробив те­орія світла. «Молись до Нього за те, щоб постійно мати Його у своєму полі зору, адже Він – людина, і тому ми в змозі дивитися на Нього, крім того, Він – Бог, і тому може створи­ти з нас нове творіння на Свій образ».

Джордж Берклі (1685-1753) – англійський філософ, відомий своєю системою спіриту­алістичної філософії; доводив не­спроможність матеріалізму. «Бог мені свідок, що я був і все ще залишаюся при повному пере­конанні в не існуванні матерії».

Макс Борн (1882-1970) – німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки. Дав статистичну інтерпретацію квантової механіки. Автор праць з динамічної теорії кристалічної решітки, атомної фізики, оптики, філософії природознавства. Лау­реат Нобелівської премії. «Багато вчених вірять у Бога. Ті, хто каже, що вивчення наук ро­бить людину атеїстом, мабуть, якісь смішні люди».

Вернер Форсман (1904- 1979) – німецький лікар, заві­дувач хірургічного відділення при Євангелічної лікарні в Дюс­сельдорфі, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини. На­городжений медаллю Лейбніца Німецької академії наук (1954) і золотою медаллю Товариства хірургічної медицини Феррари, Італія (1968). «Бог створив світ і дав світові закони. Ці закони залишаються без змін. Духов­ні задуми й сили цього світу також незмінні».

Нільс Бор (1885-1962) – данський фізик, лауреат Но­белівської премії з фізики. Ство­рив першу квантову теорію атома, брав участь в розробці основ кван­тової механіки. Зробив значний внесок у розвиток теорії атомного ядра і ядерних реакцій, процесів взаємодії елементарних частинок з середовищем. «Не наша спра­ва наказувати Богові, як Йому слід керувати цим світом».

Галілео Галілей (1564-1642) – італійський філософ, ма­тематик, фізик, механік і астро­ном, що зробив винятковий вплив на науку свого часу. Першим вико­ристовував телескоп для наукових відкриттів, якими стали супутники Юпітера, плями на Сонці, гори на Місяці та фази Венери. Захисник геліоцентричної системи Копер­ника і засновник експеримен­тальної науки. «Природа, без сумніву, є Друга Книга Бога, від якої ми не повинні відмо­влятися, але яку ми зобов’я­зані читати».«У виявах приро­ди Господь являється нам не менш захопливим чином, ніж в божественних віршах Біблії».

Тетяна ТРАЧУК, sobor.com.ua