Чи вигідно у вашій сім’ї бути слухняним?

30.06.2019
0
747

Я говоритиму як батько. Хочу почати із запитання: «Чи вигідно у вашій сім’ї бути слухняним?». Уявімо: дві дитини сваряться між собою, природна ситуація. Але в той момент, коли ми, батьки, повертаємося і втручаємося у сварку навіть поглядом, з нашого боку це — не лише спроба вирішення конфлікту, а й потужна настанова дітям. Наша реакція стане для них навиком.

Ось — одна дитина кричить, друга мовчить. Я ви гадаєте, у кого в цей момент буде іграшка? Найпоширеніша реакція батьків: «Та віддай йому, щоб не кричав!». Чи вигідно у вашій сім’ї бути поступливим? Інша ситуація: вам терміново потрібна допомога. Одній дитині раз скажеш — піде і зробить, інша — на 15-ий раз тільки почує. Кого ви пошлете? Чи вигідно у вашій сім’ї бути чуйним? Одну дитину щось попросиш — так зробить, що будеш захоплюватися. Інша — так зробить, що й переробити неможливо. Кого з них ви частіше проситимете про допомогу? Чи вигідно у вашій сім’ї бути старанним? Запитаю ще по-іншому. Припустимо я — добрий, м’який, тихий… Чи хотів би я бути вашою дитиною? Мене завжди обділятимуть, примушуватимуть поступатися, користуватимуться моєю добротою?

Коли намагаєтеся вирішити конфлікт, ви формуєте в дитині навик: що потрібно зробити, щоб виграти. І цей навик часто звучить так: «Кричи якнайгучніше і завжди виграєш!», «А коли тебе щось попросять, будь глухим — не пошлють!», «А якщо хочеш, щоб більше не змушували працювати, зроби якнайгірше!»… Іноді нам не вистачає мудрості, щоб зупинити погане і заохотити хороше. Чи є нашим стилем виховання: «Ти кричиш, значить тобі і не дістанеться!»? Зробіть так, аби у вашій сім’ї було невигідно чинити погано, і діти самі це швидко зметикують.

У нашій сім’ї діти прибирають по черзі. У мене дві дочки (одна з них прийомна) і двоє синів. Як відомо, хлопці не дуже люблять мити посуд. Данік так прибирав, що все треба було перемивати… Я сказав: «Знаєш що, синку! Із цього дня ти будеш мити посуд усі 7 днів на тиждень» — «Це несправедливо!» — «А мова не про справедливість, а про навчання! Даяна і Валерія гарно миють, то для чого їм тренуватися? А тобі потрібна практика, поки не навчишся мити, як вони». Знаєте, що відбулося? Він пішов до дівчат і запитав: «Як мити, щоб виходило так чисто, як у вас?». І ввечері, хоча кухня пропахла хімією, зате — все блищало! Запевняю, вам більше не потрібно буде навчати і переконувати — просто зробіть погане невигідним!

Я спостерігав картину в церковній «Кімнаті матері й дитини». Прийшла мама з хлопчиком років 6-ти. В руках малого був плюшевий ведмедик. Іграшка була для нього дуже цінною — подарунок на день народження від тата. Хлопчик дав ведмедику ім’я і називав своїм синочком. Отакий сентиментальний малюк. Але йому не пощастило. В кімнату зайшла інша мама з дівчинкою, в домі яких було вигідно бути «крикливим». Як тільки дівчинка побачила ведмедика, відразу скомандувала: «Мамо, скажи, хай дасть мені погратися!». Мама намагалася тихим голосом заперечити. Миттєво почалася істерика. Хто з вас знає: коли приходять гості — діти міняються? В який бік міняються? Якщо в гірший — це і є ваша оцінка на батьківство. Діти — неймовірні психологи, вони точно знають, коли треба натиснути на батьків. Адже при чужих людях батьки бувають особливо поступливими. Отже, те, чого не дозволяють у звичайній ситуації, можна легко отримати при гостях! «Хочу ведмедика!» — кричала дівчинка. Як ви гадаєте, на кого в цей час дивилися з обуренням більшість присутніх? На дівчинку? На маму дівчинки? Ні! Найбільше мене вразило, що всі осуджували — хлопчика і маму хлопчика! Мама хлопчика опинилася під сильним тиском: «Та дайте їй нарешті ту іграшку!». Здогадайтеся, що вона зробила… Найпоширеніший метод емоційного насильства — соромити: «Чого ти такий жадібний? Чого я тебе вчила? Ану швидко віддай!». Мама забрала у сина ведмедика і віддала дівчинці.

Сьогодні приблизно 20-30% чоловіків, які звертаються до мене за консультацією, перебувають саме у цій позиції — позиції пригнобленого в дитинстві хлопчика. Повернімося до початку, до мого першого запитання: «Чи вигідно у нашій сім’ї бути слухняним?». Наша реакція на сварку між дітьми закладає в них серйозну основу, яка луною відобразиться на всьому їхньому житті.

Сергій Вітюков



Додати коментар

Пожертвувати