Стрітення Семена
Ми знову наближаємося до великого християнського свята — Стрітення. Як і кожне свято, воно завітає до наших гостинних осель, принісши нам приємні турботи. Але, на превеликий жаль, більшість християн так зосереджуються на матеріальних проблемах, що про духовні цінності, найбільш актуальні й насущні, часто забувають.
Яскравий приклад духовної людини — старенький Семен, який жив у Єрусалимі та який терпеливо очікував дня зустрічі зі Спасителем Христом Ісусом. Євангелія нам описує зворушливу картину зустрічі старця Семена із сорокаденним дитям — Ісусом, якого батьки принесли в храм для посвячення Богу (див. Лк.2:21-33). Ради цього моменту Семен жив із глибокою вірою й терпеливо чекав зустрічі зі Спасителем світу. Це вершина духовного життя Семена.
Для нас, християн, було б дуже важливо й корисно повчитися від цього праведного чоловіка. Святе Письмо дає йому характеристику, яку читають усі християни. Семен — це людина праведна та благочестива. А це перші важливі риси духовного життя.
Що таке праведність? Хто така праведна людина? У Слові Божому написано: «Бо ж Бог праведний, а кожна людина неправдива, нема праведного ані одного» (Рим.3:4,10). Праведний Бог створив праведну людину, але через непослух наших прародичів була втрачена праведність Божа. Вони стали духовно й фізично голими. Фізичну наготу їм покрив Господь (див. 1М.3:21). А хто покриє духовну наготу? Хто поверне праведність, яку вони згубили через гріх? Ось чому Авель став першим, хто шукав праведності не в ділах своїх, а у вірі. «Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн, нею засвідчений був, що він праведний». Авель зрозумів, що праведність треба шукати в праведного Бога, Який має владу помилувати грішника. Його рідний брат Каїн пішов іншим шляхом, йому було байдуже до праведності Божої. Він її не прагнув, принісши жертву з плоду землі, тобто оправдував себе своїми ділами, і цієї жертви Бог не прийняв. Апостол Павло пише до римлян: «Вони бо, не розуміючи праведності Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій. Бо кінець Закону — Христос на праведність кожному, хто вірує» (Рим.10:34). Дорогою віри ішов Авраам — і це йому зараховано в праведність. Ной повірив Богу, таким чином став праведним чоловіком. Отже, Святе Письмо наголошує, що праведна людина — це людина, яка перш за все вірує в Бога. Цією людиною був і Семен. До того ж він був благочестивим — богобійною людиною, яка шукає Бога, ревно виконує заповіді Божі. «Він потіхи чекав для Ізраїля». Тобто очікував приходу Месії Ісуса Христа.
Дивлячись на життя Семена, ми самі замислюємося: «А чи нам можливо жити праведно й благочестиво, як Він жив? Чи ми можемо мати ласку, щоб Дух Святий перебував на нас? Чи є ми готові до зустрічі з Ісусом? Чи не боїмося залишити цю землю?» Прихід Ісуса Христа на землю, Його страждання й хресний шлях, смерть і воскресіння, дають нам право на таке життя. Ісус Христос сказав: «Я прийшов, щоб ви мали життя — і по достатком щоб мали». Тільки Христос і Святий Дух, поселившись у наші серця, будуть зрощувати чудові плоди праведності й благочестя. Господь дасть ласку Свою, приготує до зустрічі з Собою у вічності.
Згадуючи це свято, пам’ятаймо, що кожному з нас обов’язково доведеться зустрітися з Ісусом Христом. Семен Зустрів Його як Спасителя і Царя. А ми? Він зустрів Його з радістю, а інші з тривогою. У Семені ми бачимо взірець духовного чоловіка, у якого на першому місці воля Божа, глибока віра, благочестя й праведність, терпіння й сповнення Духом Святим. А ще — інтереси благополуччя свого народу. Будемо й ми надіятись, що добрий Бог допоможе й нам йти дорогою праведного життя, дорогою віри й благочестя.