Увечері сниться мені сон, що роздаю Євангелії с. Черемошня. І коли вранці почав збиратися, до мене подзвонила сестра, яка ходить до церкви в Головах. Каже: «Брате Руслане, я вже декілька днів молюся, щоб Господь послав вас до нас в Черемошню!»
У вересні в деяких селах ми проводили післятабірні зустрічі, які називалися «День подяки». На ці зустрічі приходили і діти, і батьки. У декількох селах такі зустрічі стали початком недільної школи.
Цей лист хочу назвати «Нові починання» та розповісти про те, як Бог дозволив почати нове служіння. Бачення нашої помісної церкви це — активний євангелізм та душеопікунство. Ми щиро віримо: якщо буде проповідь слова Божого, то буде покаяння.
Щосуботи малеча спішить до нашого клубу «Крона». Назвали саме так — з вірою, що зараз ми сіємо в землю маленьке зерно, але з нього виросте велике дерево, під кроною якого знайдуть відпочинок і затишок птахи.
Ми трудилися в цьому селі десять років, просто прибираючи сміття, наводячи порядок і роблячи інші добрі справи. Але результату, який ми хотіли бачити, не було — люди не наверталися до Бога...
Одного разу, коли я їхав автомобілем зі своїм другом, він сказав мені: «Ти знаєш, коли ми з тобою тільки познайомилися, ти не був таким, як ми. Ти не говорив таких поганих слів, як ми, не робив таких справ, як ми. А тепер ти гірший за нас...»
Читаючи Біблію, я звернув особливу увагу на слова: «Наймит, коли бачить вовка, втікає». І раптом у моєму дусі прозвучало запитання: «Ти наймит чи пастир?» Якби я почув це запитання від людини, то сказав би: «Ти знаєш, у яких умовах я живу?»
Я працюю на тому ж місці, що й раніше. Переважно моє служіння знову і знову повторюється: з тижня в тиждень, з місяця в місяць, з року в рік — і так вже понад 15 років. Це нормально — щоб був результат, потрібна вірність і стабільність.
Мала можливість послужити в таборі для людей з інвалідністю, який проводили у м. Канів. Перший день пройшов під гаслом «Варто мріяти». Другий день — «Варто зустрітися». Третій день — «Варто вірити».
Мали стаціонарні табори в Малині — для молоді, для дітей і підлітків. Діти і молодь наверталися до Бога, наші діти в тому числі. Після таборів бачимо в них зміни. Радіємо, що є учасниками дивовижної Божої дії.