У наш час є можливості для різних євангелізаційних заходів і влада в цьому тільки сприяє. Як влучно хтось висловився: «можливості перевищують наші ресурси». Актуальними й досі є слова Ісуса Христа: «жниво велике, а робітників мало…»
В одному з сіл (Олександрівці), де ми нещодавно проводили євангелізацію, на приміщення клубу впало сухе дерево великих розмірів. Воно «приземлилось» настільки невдало, що ні сільський староста, ні селяни, ні викликані служби не знали як його прибрати.
У с. Башмачка табір проходив уже вдруге. Сільський голова сам запросив нас, щоб приїхали розказати дітям про Бога, щоб привезли їм «трошки свята». Близько 100 дітей щоденно відвідували табір.
Після табору створили клуб «Народжені перемагати». У вересні, коли було ще тепло, проводили на вулиці. Зараз погода змінилася і стали проводити в будівлі майбутнього дому молитви. Клуб відвідують від 10 дітей (завжди по-різному).
22 жовтня до нас приїхали брати з Рівненщини (с. Борбин) та допомогли у будівництві. За декілька днів брати зробили заливку під паркан та майже завершили внутрішні роботи в центральному залі. Робота вже на фінішній прямій.
У цьому році вдалося в 4 школах нашого району провести дитячі майданчики, під час яких розповідали дітям та вчителям біблійні історії, молилися разом та проводили різні заняття. Кожен із таких днів роботи з дітьми був для нас справжнім чудом!
Якщо прослідкувати історію утворення будь-якої помісної церкви, то, як правило, за лаштунками знайдеться чиясь історія, пов’язана із особистим вибором: «або-або». Розповідає Василь Медведь, пастор церкви у селищі Диканька на Полтавщині.
Думка про те, щоб приводити душі до Христа, мене ніколи не покидала. Я мріяв поїхати у Воркуту, де відбував ув’язнення мій батько, з проповіддю Євангелії. Це стало можливим тільки в 90-х роках XX ст., коли прийшла свобода для проповіді Євангелії.
Йшов 1380 рік. Ось саме тоді ми і приїхали до М’янми вперше. Ні, я не складаю розповідь про подорож в минуле. Бірманці досі живуть за своїм календарем: вони розбили тиждень на вісім днів, а в квітні відсвяткували Новий 1380 рік!
Якось у моєму житті трапилася одна неприємна подія — зламав ногу. Хочу поділитися тими висновками, які я зробив. Думаю, що вони надихнуть ще когось із вдячністю дивитися на все, що відбувається з нами в житті.
