21 лютого 2024 року Бог продовжив моє життя. Того дня їхав із Сум до Полтави автомобілем. Дорога була дуже слизькою, і мене викинуло з дороги в обрив, який був завглибшки 18 метрів.
Алла Луцик із міста Нововолинськ, що на Волині, розповіла студії «Крок назустріч» про випробування, яке спіткало її під час появи на світ четвертої дитини — Асі. Як Алла проходила складні обставини, які уроки винесла — читайте в матеріалі.
Йшов другий тиждень від початку війни. Українські військові пішли в контрнаступ і вибили росіян із нашого села. Після звільнення вороги стали просто засипати село бомбами. Наступні три дні та дві ночі були найстрашнішими в моєму житті.
Нашим сімейним гуртом служили військовим 47 артилерійського батальйону. Співали, проповідували, молилися за військових. Хлопці показували мені результати молитви — коли біля них впала керована авіабомба і не розірвалася, усі лишилися живі.
Найбільш важливими для людей є особиста увага та час. Багато хто потребує фізичної допомоги. Нещодавно одна жінка сказала: «Ваша підтримка й небайдужість допомогли мені повірити, що Бог є».
Ми з перших днів війни і досі стоїмо в молитві за народ України. У нашій помісній церкві щодня проходять молитовні богослужіння за навернення людей до Бога, за охорону і спасіння воїнів, які захищають нашу землю.
У наш двір прилетіла ракета. Ми живемо у великому багатоповерховому будинку, в якому не залишилося жодного цілого вікна чи дверей. Багато різних руйнувань. Але, незважаючи на це, жодна людина не отримала значних поранень. Слава Господу за милість!
До нас звертаються різні соціальні служби, окремі люди, і ми стараємося їм допомагати. Як написано: «коли побачать ваші добрі діла, тоді прославлять Отця, Який на небі». Тому ми працюємо на пробудження і на перемогу України.
Уже другий рік ми співпрацюємо з благодійним фондом «Милість», що в Городенці. Туди звертається багато малозабезпечених людей різного віку і статусу, ми допомагали їм продуктами, дарували християнську літературу. Щирі посмішки на обличчях надихають.
Радію, що можу продовжувати працю на Полтавщині. А праця тут не зупиняється ні на один день. Хочеться, щоб розпочата праця не зупинялась і принесла багато плодів. Просимо молитися за нас. Останнім часом наша область все частіше обстрілюється.