Продовжуємо працю у клубі одного з районів міста. Незважаючи навіть на погані погодні умови, завжди є 12-18 дітей. Щоразу після проведення занять я відчуваю втому, але і радість переповняє.
6 та 7 січня розділилися на три групи та вітали людей по домівках. В десятках осель звучав різдвяний спів, мешканці дізналися про нашу церкву, отримали календар. Шкода, що така чудова можливість — заходити до осель — є лише раз на рік.
Народження Спасителя ми святкували 2 рази. Хоча 25 грудня не вдалося зібратися на спільне служіння у домі молитви через хурделицю. У цей же день мало бути святкування разом з усіма євангельськими церквами міста на центральній площі...
На Різдвяні свята ми зробили кожній дитині, яка приходить на «Суперкнигу» солодкий подарунок. Незважаючи на холод діти приходять, з цікавістю слухають біблійні історії, займаються рукоділлям, граються і не хочуть йти додому.
Із Київської місіонерської школи приїхали на практику троє братів і троє сестер на півроку. Вони живуть у нашому домі молитви. Майже кожного дня ми з ними проповідуємо — і в Івано Франківську, і по селах...
У цьому році ми знову святкували Різдво два рази 25 грудня і 7 січня. Старалися цю нагоду використати, щоб донести людям Добру Звістку про народженого Спасителя.
Ми запланували провести святкове різдвяне богослужіння і подарувати дітям недільної школи подарунки. Церква у нас невелика, а недільна школа велика. І ось виникло питання: за що купити дітям різдвяні подарунки? Тому що сума для нас значна.
На Різдво ми зробили подарунки для дітей із малозабезпечених сімей нашого селища і ще двох сусідніх сіл. Заходили до кожного в дім, співали різдвяних пісень, вручали подарунки.
У Різдвяні дні ми ходили по домівках, вітали людей з Різдвом і запрошували на богослужіння. У будинку культури орендували приміщення і провели євангелізаційне служіння. Прийшло близько 30 дорослих з дітьми.
З 2 до 4 січня 2019 року ми разом з іншими місіонерами проводили дитячий табір в домі молитви у Варві. Тема табору була «Хто такий Бог?»