«Не можу без церкви!»
За літо відбулося багато заходів з дітьми і підлітками. Першим було свято, яке влаштувала асоціація «Еммануїл» для всіх дітей, які навчаються за програмою «Клуб Супер Книги». 18 учнів, які відвідують «Школу життя» при нашій церкві, мали можливість побачитися з іншими дітьми в місті Слов'янськ. Для них була організована цікава програма за участю Робіка, зустрітися з яким багато дітей мріяли роками.
Незабутнім днем був День сім’ї, який проходив у Сєверодонецьку в червні. Усі церкви міста вийшли на центральну площу, багато жителів міста приєдналися до нас. Була організована насичена дитяча програма.
Довгоочікуваним для багатьох дітей, підлітків і дорослих став табір «Пенуїл» в с. Боброве. Він проводиться там вже другий рік поспіль. Я була координатором, 25 посвячених людей служили в нашій команді. На жаль, територія табору знаходилася недалеко від лінії розмежування між Україною і ЛНР. З цієї причини там часто чути постріли з різної зброї. Щовечора ми чули обстріли, які починалися близько 23:00. Одного разу під час вечірньої наради, коли діти вже спали, стало досить сильно чути вибухи (незважаючи на відстань близько 10 км). Більшість дітей прокинулися від гуркоту. Разом з дітьми співробітники почали молитися. Протягом півгодини все стихло…
Учні недільної школи, як завжди, дивують своєю щирістю і особливим інтересом до вивчення Біблії! Зараз відвідують заняття троє нових дітей: Маша, Влад і його сестричка Саша. Коли бачу оченята, які просто «горять», хочеться все більше і більше вкладати у цих малюків.
Щочетверга проходять зустрічі з дітьми в селищі Новоастрахань.
На базі загальноосвітньої школи ми провели триденний християнський табір. Допомогла його провести команда з м. Горохова Волинської області. Раніше директор школи і чути нічого не хотіла про церкву, а тут раптом дала згоду на проведення нашого заходу!
Були організовані дитячі майданчики у дворах різних районів Сєвєродонецька. За цей період було проведено 4 майданчики, на яких побувало близько 300 дітей. У проведенні програми на таких виїздах активно беруть участь підлітки нашої церкви. Вони з величезним бажанням служать разом з нами. Служачи іншим дітям, видно, як вони стараються і стають більш дорослими і відповідальними.
Коли підлітки на канікулах, у них — необмежений час перебування в церкві. Протягом літа майже кожен день вони збиралися в церкві. Одна дівчинка, яку звати Олена, поділилася зі мною такими думками: «Знаєш Аню, мої мама і тато хочуть через рік переїжджати жити в інше місто, а я — так не хочу! Тому що я прив'язалася до церкви. Якщо ми навіть переїдемо, то через кілька років я вступлю в коледж саме в Сєвєродонецьку, щоб бути в церкві. Не можу без церкви, не можу без Бога!»
Кожен раз, коли бачу, як навертаються люди, розумію, що праця не марна і є результат.
Ще ми провели табір для підлітків в м. Святогірськ. З Луганської області 14 підлітків відвідали цей табір.
Напевно, найбільше запам'ятався табір, який організовувала Кремінська церква. Ми по-особливому відчували Божу присутність. Особисто для мене цінний цей табір тим, що Віка (підліток з нашої церкви, яка навернулася до Бога півроку назад) служила співробітником цього табору. Я бачила, як їй іноді було важко, як вона іноді боролася з собою… Я говорила їй про те, що в майбутньому вона буде координатором табору. У неї є до цього всі задатки. Протягом цілого тижня ми говорили з дітьми та підлітками про те, який характер Бог хоче в нас виховати. На прикладі життя Даниїла це простежували. Діти залишилися задоволені табором. А ми бажаємо, щоб той вогонь любові, який запалився в дитячих серцях, продовжував горіти.