Дитячий клуб «Крона»

24.11.2021
0
33

Наша праця в с. Лежниця продовжується. Стараємося робити все, що в наших силах. Особливу увагу приділяємо дітям. Щосуботи малеча спішить до нашого клубу «Крона». Назвали саме так — з вірою, що зараз ми сіємо в землю маленьке зерно, але з нього виросте велике дерево, під кроною якого знайдуть відпочинок і затишок птахи. У нас навіть на дверях намальоване дерево з великою кроною. Діти полюбляють ці зустрічі. Зазвичай приїжджаємо заздалегідь, то навіть за 40 хвилин до початку вони вже чекають нас на вулиці. Виходимо і в першу чергу обіймаємо їх — за чотири місяці ми стали дуже близькі. Діти навчилися дисципліни. Спочатку було важко з поведінкою, але з часом все змінилося в кращий бік.

Щосуботи о сьомій вечора ми збираємося на молитву. Приходять 6-8 чоловік, які працюють у клубі, молимося за дітей за їхніх батьків, за село, за недільне богослужіння — і бачимо результат. Спочатку ми думали, що кількість дітей з часом зменшиться, але навпаки їх потроху стає більше.

Наталя (вчитель недільної школи) прикладає багато зусиль, щоб біблійні уроки були цікавими, готує різну наочність, малюнки… Купуємо фрукти, печиво, щоб пригостити дітей. Запрошуємо молодь з інших церков, щоб допомагали проводити уроки рукоділля. Молодь з бажанням бере участь у цій праці. Нещодавно на цих уроках виготовляли мило — дуже гарно вийшло, це був приємний подарунок для мам.

В останню суботу став працювати ще й кулінарний гурток. Діти вчилися робити вареники — з вишнями, сиром, яблуками. Це було справжнє свято для них. Гурток проводить молодий брат, який нещодавно приїхав з Польщі, де працював шеф-кухарем у кафе. Він купив за власні кошти фартушки, шапочки і нарукавники для всіх дітей. Малі з радістю вдягалися і були вражені, як гарно все для них приготували. Усього було 18 дітей різного віку. Усі дуже старалися, щоб вийшло гарно, потім вареники зварили і пригощалися. Було дуже смачно. Додому всі пішли задоволені.

Не обійшлося й без пригоди, але в цьому ми теж побачили Божу руку. Один хлопчик забув свій годинник, треба було повернути, але ми точно не знали, де він живе. Розпитуючи, Наталя ходила від хати до хати. Таким чином познайомилася з багатьма людьми, батьками дітей, які ходять на клуб . Всі з радістю її приймали, дякували за працю, казали: «Як ви їх терпите? Вони ж такі неслухняні і вредні!» Але Наталя відповідала: «Ні, ваші діти дуже гарно себе поводять, ми їх любимо!» Багато теплих слів почула від батьків, обмінялися номерами телефонів. Тепер можемо з ними спілкуватися, висилати фото дітей з клубу.

Це служіння приносить нам радість і велику надію, що діти і їхні батьки пізнають Бога і прийдуть до церкви. Ми навчили їх молитися, тепер кожен може сам звернутися до Господа — просто і сміливо.

Нещодавно мали зустріч із представниками освіти і головою територіальної громади. Вони були дуже відкриті до співпраці. Дали нам дозвіл на проведення занять у школах і дитсадках. Уже мали перше заняття в школі на тему: «Вплив шкідливих звичок».

Місяць тому зробили свято для дітей цього села. Були конкурси, вікторини, біблійний урок, спортивні ігри і смачна їжа.

А ще ми придбали проектор із сонячною панеллю, встановили його на стовп, щоб ввечері освітлювалася вулиця. Бо люди повертаються з роботи потемки. Пізніше плануємо більше закупити і встановити таких пристроїв. Нехай Боже ім‘я прославиться через добрі справи!

Ігор Стельмах, Волинська область, уривок з листа

 



Додати коментар

Пожертвувати