Про дитяче служіння в Татарстані й Марій-Ел
У минулому році в нашій країні був прийнятий закон про обмеження місіонерської діяльності. Це вплинуло на служіння. Немає можливості проводити євангелізації, як раніше. Тепер не друкується і не поширюється газета. Є труднощі в проведенні літніх таборів. Я вірю, що Бог нас не залишить, але проведе нас в нелегкий час. Головне, залишитися вірними Йому до кінця!
Проводяться заняття в циганському таборі. Тут немає ніяких обмежень, можна вільно благовістити. Намагаємося проводити заняття з дітьми щотижня. На заняття збирається до 20 дітей і підлітків. Вони з радістю слухають біблійні історії, зараз ми досліджуємо життя Йосипа. Взимку вчилися писати і читати. Також діти дуже люблять робити вироби на тему уроку. На заняттях часто бувають батьки, які теж уважно слухають, задають питання. А по неділях по черзі їздять на зібрання. Прошу вас молитися за порятунок цього народу, щоб Бог давав нам мудрості і бачення в роботі з ними!
Літо 2017 року було насиченим і плідним. Воно пролетіло настільки швидко і непомітно. Половина літа було дощовим і прохолодним, а потім погода налагодилася. Але незважаючи ні на що Бог дав можливість провести християнські табори. Всі табори проходили в Червоній Гірці на нашій базі. Для дітей є ігровий майданчик, футбольне поле і лісок, в якому можна побігати. Є місце для машин. Але найважливіше — є простора будівля, де ми могли ховатися і в спеку, і в дощ. У минулому році був зроблений невеликий ремонт, є всі необхідні умови для дітей.
В середині червня проходив дитячий відпочинок Приволзької церкви. У самій церкві багато дітей, до того ж під’їхали діти з сусіднього села, а також були інтернатні діти. Вийшла велика команда! Слава Богу, співробітників теж вистачало — всі діти були під наглядом. Батьки активно підключалися, брали участь в програмі, навіть викладали уроки. Кожна дитина приїхала на відпочинок з батьками, або ж вони мали розписку від батьків. Кожен день ми очікували на перевірку з поліції. Але за все літо жодного разу не приїхали. Подяка Богу за Його милості!
Вибираючи програму, ми молилися, щоб Бог допоміг передати дітям важливі істини Слова Божого. Перед початком таборів збиралися з вчителями недільних шкіл. Вибрали програму про маяк. Разом з дітьми вирушили на «острів», по дорозі потрапили в «бурю», але нам допоміг знайти правильну дорогу яскравий маяк — Ісус Христос. На острові ми вивчали різні види маяків. Зараз вже немає можливості проводити гучні євангелізації, роздавати літературу, як ми робили це раніше, але велике веління Ісуса: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє ...» залишається для нас незмінним. Разом з дітьми ми вчилися, як можемо світити для людей цього світу. Кожен з нас є маленьким маячком для всіх, хто нас оточує.
«Щоб світити іншим, треба мати чисте серце». Разом з дітьми ми досліджували свої серця, очищали від всякого бруду, поганих слів. Слово Боже торкалося їхніх сердець. Перед моїми очима стоїть картина, як діти звертаються в молитві до Бога, просять у Нього прощення.
Наступного дня вивчали «сліпий маяк» — щоб світити іншим необхідно вміти прощати. Діти постійно спілкуються один з одним — на вулиці, в школі, вдома. Нерідко трапляються конфлікти. І щоб мати перемогу, потрібно вміти прощати. Дівчинка Аня розповіла такий випадок. «У моєму класі є хлопчик, який всіх ображає. Одного разу він підійшов і вдарив мене. Він думав, що я зараз побіжу давати йому здачі. Але я пам'ятала, що Ісус вчить прощати своїх ворогів. І сказала йому: я тебе прощаю! Він був дуже здивований і в класі всім розповідав: «Ця дівчинка мене пробачила!» Більше той хлопчик ніколи мене не бив». Коли Аня розповіла цю історію, вона заплакала. Я зрозумів, що ця перемога дісталася для неї нелегко. І знову в той день діти щиро зверталися до Бога, щоб Він навчив їх прощати і любити своїх кривдників.
«Щоб світити іншим, необхідно робити добрі справи» — так звучала істина наступного дня. Ми оголосили: сьогодні день добрих справ! Але добрі справи потрібно робити не тільки один день, але все життя, і тоді люди побачать, що ми є учнями Ісуса.
Кожен день ми вчили золоті вірші, діти дуже старалися, деякі додатково вчили місця Писання. Разом співали псалом, який став для дітей улюбленим: «Моряку в море нужен маяк… Это Ты, это Ты для меня свет, сияющий среди греха…» — дзвінко звучали дитячі голоси. Навіть найменші дітки, які погано розмовляють, намагалися голосно співати і славити Бога. З радістю згадуються ці благословенні дні. Але вони швидко пролетіли. Слава і подяка Богу!
З 4 по 8 липня пройшов молодіжний відпочинок. Погода була прохолодною, усі дні накрапав дощ, на дорогах утворилися величезні калюжі. Деякі машини доводилося витягати, оскільки дорога сильно розм’якла. Основний час проводили в будівлі. Але це тільки зблизило нас один з одним. Брати проводили повчальні біблійні години, обговорення, щодня проходили молитви. Бог діяв серед молоді. Ніхто нікуди не поспішав, дні проходили спокійно. На відпочинок приїхала молодь з сусіднього регіону — Чувашії, яка активно брала участь в служінні. Кожна група молоді готувала програму на зібрання і на вечірнє багаття. Дуже сподобалася декламація молоді з Казані. На прикладі свого життя, молодь свідчила про труднощі, з якими вони зустрічалися, і як Бог допоміг їм здобути перемогу. Цього року під час відпочинку не проводилося хрещення, його перенесли на осінь. Тижневий табір швидко пролетів, всі роз'їхалися по домівках. На наступний день розпогодилося. Засяяло сонце. Навіть не знаю, чому так сталося. Але Богу все відомо, нехай за все Йому звучить слава.
Років десять тому в регіоні проводилися табори для глухих братів і сестер. Але поступово вони приєдналися до загальних таборів. Цього року Бог дав можливість провести відпочинок для глухих і слабочуючих. Це дуже цікаві люди, вони немов живуть в своєму світі, незрозумілому для нас, тих, хто чує. Глухі дуже люблять спілкуватися, люблять брати участь в різних заходах, іграх. Активно беруть участь в зібраннях. На відпочинок вони заїжджали сім'ями. Так тихо і розмірено проходив час. Ми з братами проводили біблійні години. Сестри займалися з дітьми. Проводили для них євангелізаційні уроки, разом співали і гралися. Всіх дітей зібралося 25 осіб.
На Йошкар-Олинському дитячому відпочинку було 45 дітей, з яких 7 — з невіруючих сімей. Бог благословив гарною погодою. Але не обійшлося і без проблем. Одному хлопчикові на голову впало залізне бейсбольне кільце, заподіявши велику рану. Після цього випадку ми посилили пильність за дітьми. Основну частину програми проводила молодь, кожен день закінчувався проповіддю і молитвою. Також була можливість під час відпочинку провести час з молоддю на вечірньому вогнищі. Зібралася молодь з найближчих сіл.
Проводиться робота в Казанській Церкві. Ми, як група волонтерів, співпрацюючи з однією із соціальних установ міста, маємо можливість двічі на рік допомагати літнім людям по домівках. Нам дають список з 40-50 чоловік, інвалідів або самотніх літніх чоловіків і жінок, яким необхідно помити вікна, зробити вологе прибирання в квартирі. Ми в свою чергу, не втрачаємо можливості засвідчити їм про Ісуса Христа. Оскільки дана робота ведеться вже не перший рік, то у нас зав'язалися хороші відносини з деякими із них. На їхнє прохання читаємо Біблію і співаємо духовні пісні. Радісно стає, коли ці літні люди починають більше цікавитися Богом. Так одна жінка одного разу змогла відвідати богослужіння на Свято жнив. А інша виявила бажання приїхати на Великдень і на Трійцю. Їй так сподобалося, що вирішила ще й побувати на одному з дитячих відпочинків, які ми проводили цього літа. Слава Богу!
З Казанською церквою цього літа ми вирішили щомісяця зустрічатися з дітьми, тому раз на місяць збирали їх на три дні, щоб побути разом в спілкуванні один з одним, погратися і духовно зміцнитися Божим Словом. Вийшло два триденних, один дводенний відпочинок для дітей і один одноденний відпочинок для малюків. Бог здійснював Свою роботу з нашими дітками. В їх розпорядок дня ми включили триразове читання Слова Божого по 5 або 10 глав, після біблійних занять хлопці йшли, щоб сповідувати свої гріхи, в загальних молитвах вони могли зміцнюватися Духом Святим і, звичайно ж, кожен міг прославити Бога як міг на вечірньому зібранні. На цих зустрічах були і діти з невіруючих сімей.
Сезон літніх відпочинків завершився підлітковим відпочинком. Він пройшов в самому кінці серпня. Ще одна можливість зустрітися з друзями, отримати слово від Господа. Бог благословив нас приїздом брата Арсена. Молодь почула повчальні проповіді. Кожен день відбувалися молитви за молодь, був час і для сповідей. Бог пророчо говорив підліткам. Під час спілкування молодь ділилася своїми свідченнями, враженнями. Ось деякі свідчення молодих людей про те, як їм вдається бути світлом в темному світі.
Артур: «Я недавно звільнився з в'язниці. З дитинства ходив на зібрання, але все ж вибрав «широку дорогу». За свої беззаконня потрапив до в'язниці і там почав шукати Бога. Бог дав мені покаяння, і я хочу нести Боже світло оточуючим мене людям». Зараз Артур намагається слідувати за Богом, хоча йому дуже важко боротися зі спокусами, перемагати гріх.
Катя: «У підлітковому віці я перестала ходити на зібрання. Соромилася ходити в дім Божий, а якщо і йшла, то через поле, щоб ніхто не бачив. Після інституту, вже працюючи в Казані на пошті, знову повернулася до церкви. Бог допоміг мені перебороти всякий сором, я не соромлюся, що вірю в Бога, адже Він простив мої гріхи. На роботі я намагаюся розповідати своїм співробітникам про Бога».
Після біблійної години в останній день підбивалися підсумки, було задано три питання: 1. Що нового я дізнався на цьому відпочинку? 2. Що хочу змінити в своєму житті? 3. Що хочу побажати друзям? Підлітки ділилися враженнями.
Ігор: Я дізнався для себе, що в очах Бога батьки — це священики, яких ми повинні слухати і поважати. Я буду намагатися шанувати своїх батьків, молитися, щоб Бог допоміг мені змінитися. Бажаю, щоб всі молоді люди поважали своїх батьків.
Діляра: Всі ми когось наслідуємо. У мене не завжди виходить наслідувати правильних людей, буває я чиню, як люди цього світу. Я буду намагатися змінитися. Друзі, наслідуйте Бога і Його людей.
Мойсей: Я дізнався, що вирішення проблеми залежить від того, як ти дивишся на цю проблему. Я хочу, щоб Бог допоміг мені дивитися Його поглядом, хочу виправити свій духовний зір. Бажаю всім мати гарний духовний зір.
Ще багато хто висловлювався, в останній вечір підлітки довго сиділи біля вогнища, не хотілося розходитися, але треба було їхати, адже скоро — в школу, технікум, інститут. Сподіваємося, що такі зустрічі ще повторяться.
Наша робота не закінчилася. Моліться, щоб Бог допоміг нам до кінця бути вірними Йому, щоб ми мали мудрість в цей нелегкий час.