Голос Різдва

25.12.2019
0
808

«А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання…» (Луки 2:34).

Різдво — з одного боку свято для усіх людей на планеті! Але з іншого боку — велика відповідальність!

Якось я їхав з друзями в електричці. Мені було років 15. Йде провідник: «У кого немає квитка?» Ми, п’ятеро, купили собі, а шостий — ні. Каже: «Зекономлю 30 копійок, краще морозиво собі куплю!» Через кілька зупинок зайшли кілька чоловіків із бірками «Контроль» і стали перевіряти квитки. Ми пред’явили, а той, шостий, каже: «Немає» — «Тоді — на вихід, молодий чоловіче!» — «Я сідав на зупинці, де немає каси, я не зміг купити!» Але вони відповіли: «Дві зупинки тому тут проходив провідник і продавав, але ви не скористалися цією можливістю!»

Жителі Землі, ми нічого не зможемо сказати, щоб себе виправдати, тому що для нас було народжене Дитя! Одним — на «уставання»: благословення, спасіння, вічне життя. Іншим — навпаки, на «падіння».

Чому ж Ісус все ж таки народився? Перш за все — щоб спасти людей, прийнявши мученицьку смерть на Голгофі. Але в Нього була ще одна місія, про яку ми рідко згадуємо.

«Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина…» (Євреїв 1:1,2).

Отже завданням новонародженого Ісуса було — вирости, змужніти, досягнути визначеного віку і почати — говорити! Почати навчати того, що Він бачив у Отця, передати Його слова.

Раніше Отець говорив через пророків, але, раптом — Він вирішує змінити стратегію і говорити через Сина! Давайте прочитаємо, у якій формі Бог промовляв у Старому Заповіті і порівняємо з Новим.

«І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у таборі... А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора... І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів… І Бог промовляв всі слова оці…»  (Вихід 19:16,18,19; 20:1).

Я не уявляю, як можна, чуючи і бачачи все це, не почути Бога, не зрозуміти його голосу! Навіть через сотні років євреї про це пам’ятали: «Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо» (Iвана 9:29) — так вони казали про Ісуса. Їхні отці так налякалися тоді, що передавали цей голос з покоління в покоління!

У древності Бог говорив, супроводжуючи Свій голос сильним візуальним ефектом. Але Ісус Христос прийшов зовсім іншим чином. Той, Хто створив цей світ,народився дуже скромно. Я не раз запитував себе: чому саме так? Навіть ангели з’явилися лише кільком простим пастухам, а не вельможам, яким би швидше повірили! Ви замислювалися, чому саме мудреці зі Сходу побачили зорю? Чому Бог відкрив це язичникам? Невже в Ізраїлі не було мудрих людей? Але вони могли б тоді усіх переконати, що народився Божий Син. Виходить, Бог не хотів такого розголосу?

Зауважте, ми майже нічого не знаємо про дитинство Ісуса Христа — так скупо про це написано в Біблії. Народився у Віфлеємі. Далі — батьки втекли з Ним до Єгипту. А де Він у Єгипті жив? Коли Дитині було десь 5 років переселилися до Назарету, де Він жив близько 25 років. І нічого про цей період невідомо, лише один із чотирьох євангелістів Лука пише кілька рядків про 12-тирічного Ісуса в храмі. І знову — з 12-ти до 30-ти років — тиша. Я читав детальну біографію багатьох видатних людей. А про Ісуса Христа — уривками!

А ви читали, як Він починав Своє служіння? Навіть рідні брати в Нього не вірили: «І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові… А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час…» (Івана 7:3,4,6).

Ніхто з високопоставлених осіб не робив платформи для проповіді Ісуса Христа. Ніхто Його не «розкручував». Якось в останній день свята, коли вже усі розходилися, прийшов Він і сказав: «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!» (Івана 7:37). Можливо, тільки кілька людей почули. І через деякий час кілька людей приєдналися до Нього. Ми дуже рідко бачимо Його в «гущі подій» — у храмах, синагогах… Взагалі Ісус Христос дуже часто віддалявся від людних місць — ішов у пустелю. І там тільки деякі люди Його знаходили і, прислухавшись, могли розібрати Божий голос — той самий, який лунав за часів Мойсея, але без землетрусу, громів та блискавиць. Простий Чоловік в одязі теслі стояв і запитував: «Хто прагне?»

Завданням Ісуса Христа було — передати Слово, яке Бог говорить до людей останнього часу, відкрити те, що у Нього в серці. Але що я сьогодні бачу? Люди шанують народженого Спасителя, святкуючи Різдво, але Слово Його — занехаяне. Хіба Бог послав Свого Сина лише для того, аби ми мали свято 25 грудня? Немовля ми приймаємо, але не Його Слово! Ми ніби кажемо: «Поки не буде грому, поки не побачимо блискавки, поки Ти не заговориш до нас у надприродних проявах — не повіримо!» Але сьогодні голос Божий у Сині — тихий і ніжний.

«Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить…» (Матвія 12:19,20).

Хочу поставити запитання собі, своїй дружині, своїй родині, а потім — кожному із вас: «Наскільки ми любимо Його Слово?» Якщо через Дитя ми не приходимо до Біблії — значить ми відкидаємо Дитя. Тому що через Нього Отець говорить до нас, і ці слова записані в Книзі. Так, вони не мають ефекту Мойсея, але Ісус Христос — більший від Авраама, Мойсея і Соломона! І Його слова, якщо прислухатися — з силою і владою: «Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні» (Матвія 7:29).

Неможливо силою або страхом добитися людської любові. Можна налякати громами, і люди слухатимуть, але це не буде щиро. І тому тепер Бог тихо каже: «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п’є!» Він нікого не змушує, але якщо ти шукаєш спасіння — візьми Його Слово і читай! Не чекай сьогодні великих чудес, аби повірити Слову! Найвеличніше, що Бог міг зробити, Він зробив: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (Iсаї 9:5).

Василь Папірник, пастор, США

 

 

 

 



Додати коментар

Пожертвувати