Що заховане у Божій благодаті?
Думаю, багато людей знають, із яких слів починається Біблія: «На початку Бог створив небо та землю» (Бут.1:1). Але якщо запитати, якими словами вона закінчується, згадають не всі: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь» (Об.22:21). Саме так закінчує Іван Богослов своє величне відкриття, яке він отримав на острові Патмос.
Незаслужений дар
Буває, люди шукають якісь особливі чудодійні засоби, які продовжили б їхнє життя, молодість. Про це складено чимало легенд і казок. Чи замислювалися ви над тим, що Бог справді наділив нас неймовірним даром, який може вплинути на наше теперішнє і майбутнє, і на нашу вічність. І це — Його благодать. Що ж заховане у цьому предивному слові?
Благодать — незаслужений Божий дар, даний для нашого вічного спасіння. Це прояв щедрої незмінної благородної великої Божої любові до кожної людини. І Біблія каже, що «благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа» (Ів.1:17). Тобто через жертву Божого Сина. Цей дар вищий від нашого розуму, він не піддається поясненню. Простежмо, які скарби заховані в ньому.
Спасіння
Божа благодать має різноманітні прояви в нашому житті, але найголовніший із них — спасіння: «Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей» (Тит.2:11). Бажання Бога — «щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1Тим.2:4). Пригадую, як на початку 1990-х років я вперше їхав на морському поромі з Польщі до Швеції у справах служіння. Нас було десь п’ятеро служителів, і як водиться в українців, кожен узяв із собою в газетці хлібця, сальця, вареного яйця… Зайняли собі столик, та й обідаємо. Правда, інші пасажири чомусь дивилися на нас із подивом. А вже після поїздки з’ясувалося, що у вартість квитків входило харчування в будь-якому ресторані, що були на борту. Ми про це не знали, тож не скористалися цією «благодаттю». Бог відкрив надзвичайно цінний дар для світу, та, на превеликий жаль, багато людей не користуються ним.
«Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий» (Еф.2:8). Це важливий і радикальний текст, який вказує, що Божий дар неможливо заслужити, а тільки прийняти із вдячністю.
Навчання
Продовження тексту послання апостола Павла говорить про те, що благодать не тільки спасає, але й навчає: «...і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці» (Тит.2:12). Чого саме навчає нас благодать? Вона навчає протистояти диявольським спокусам, із якими неминуче стикаються християни. Вона навчає жити помірковано — тобто скромно, не хизуючись, навіть якщо Бог дав достаток. Божа благодать спонукує нас до навчання та зростання в праведності та побожності. Поставмо самі собі запитання: чи навчаємося ми від Божої благодаті? Які уроки беремо для себе, читаючи Біблію, відвідуючи церкву?
Служіння
Божа благодать обдаровує кожну людину: «А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового» (Еф.4:7); «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті» (1Петр.4:10). Іноді людям здається, що вони нічого не вміють, але ні — кожен у церкві має якийсь дар. Просто скажіть у молитві: «Боже, дай мені зрозуміти, чим я можу бути корисний для інших людей?» Ми — члени Тіла Христового, і кожен має якусь функцію.
«Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським, що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости; бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую, із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим» (2Кор.8:1-4). Тут апостол Павло згадує про людей, які самі не були багаті, але мали в серці благодать, щоб жертвувати іншим. Як бідна вдова із притчі Ісуса Христа. Це особливе блаженство, адже «блаженніше давати, ніж брати!» (Дії.20:35). Божа благодать зробила македонян чуйними і викликала в них бажання служити.
Втрата благодаті
На завершення я хочу сказати про небезпеки, які нас можуть позбавити сили Божої благодаті. Перша з них — це гордість: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (Як.4:6). Умова прийняття благодаті — смиренне серце. Дуже складно благовістити людям, які кажуть: «Я сам все знаю, в мене вдома лежать три Біблії!» Наша гордість перешкоджає справжній суверенній дії Божого Духа. Паростки гордості можуть бути дуже непомітними. В одній церкві був дуже вбогий чоловік, ходив у латаній фуфайці. Якось він підійшов до служителя і каже: «Помоліться за мене, бо гордість підступає!» Той питає: «Брате, чим же тобі гордитися?» — «Я горджуся, що я найбідніший і найсмиренніший із усіх!»
Біблія свідчить, що дехто приймає благодать не для того, щоб скористатися нею для власного спасіння та зростання, а для того, щоб обернути її у розпусту: «Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа» (Юд.1:4). Я зустрічав таких, які казали: «Ісус Христос заплатив за мої минулі й майбутні гріхи. Які б не були мої вчинки — я спасенний!» Хай Бог збереже нас, щоб ми не були людьми, які прийняли благодать надаремно (див. 2Кор.6:1). Як написано: «…щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим» (Євр.12:15). Виявляється, можна втратити благодать через гіркий корінь у нас.
А якщо ви ще не прийняли дару благодаті, шановні читачі, запрошую вас зробити це вже сьогодні. Зверніться до Бога в щирій молитві, принесіть йому свої провини та проблеми. І Божа благодать, яка спасає, рясно виллється у ваше життя!