Чи повинні християни прощати терористам?
Я народився в Північній Ірландії, де чинилися численні терористичні акти «в ім’я Христа». Мені часто доводилося бачити по телебаченню подібні сцени: репортер бере інтерв’ю в жінки, дочку якої убили терористи. Він каже їй: «Якщо ви християнка, ви маєте їм простити!» А вона мовчить, просто не знає, що сказати...
Це абсурд, друзі. Поясню, що я маю на увазі. Прощення має два прояви — зовнішній і внутрішній. Якщо хтось образить вас, і ви допустите, щоб ця образа проникла у ваше серце, то вона спустошить вас. Це внутрішня частина прощення. Є і зовнішнє прощення. Це коли кривдник приходить до вас і каже: «Я глибоко шкодую про те, що зробив. Будь ласка, пробач мені!» Іншими словами, він просить вас відпустити йому провину видимим зовнішнім чином. Але якщо кривдник не кається, а ви просто скажете: «Я йому прощаю» — це значить, що ви заохочуєте його вчинки. Бог так не робить. Чи помічали ви в Писанні, що Бог не прощає людині без її покаяння? Це дуже важливо зрозуміти.
Багато християн стверджують: «Ти повинен простити» — але покаяння кривдників немає! Тоді вони погіршують ситуацію, цитуючи молитву Ісуса Христа на хресті: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» (Лк.23:34). Але прочитайте уважно: тут мова про тих, які «не знають, що чинять». Абсурдно і аморально застосовувати цей вірш до терористів, які точно знають, що роблять. У випадку з Ісусом Христом римські воїни, які Його розпинали, просто виконували наказ керівництва, вони справді не знали, кого страчують. Ісус молився за їхнє прощення з надією, що вони пізніше зрозуміють і покаються.
Тож необхідно розуміти: смерть Христа дає прощення, тільки якщо є покаяння. Без покаяння немає спасіння. Інакше Бог би заохочував наші гріхи.