Конфлікти між людьми під час війни

Спочатку декілька слів про поняття «конфлікт». Конфлікти — нормальна частина життя людини, громади, спільноти, суспільства. Суперечності щодо різних інтересів і позицій — природні етапи розвитку суспільного життя та узгодження цих інтересів у звичайному житті. Утім, у нашій культурі загалом ставлення до конфліктів досить негативне. Зокрема через те, що конфліктами називають такі стадії зіткнення, коли суперечка виходить у публічний простір, і не помітити конфлікт уже неможливо.

Проявлення конфлікту в публічній площині може сприйматися як свідчення «нездорової» громади, поганого управління, призводити до пошуку «винних», а не розв’язання проблеми. З погляду професійної роботи з конфліктами братися за узгодження суперечностей варто на ранніх стадіях. Інакше арсенал методів управління конфліктами на «публічних» етапах стає звуженим і вимагає більше часу для розв’язання проблеми та подальшого налагодження стосунків у громаді або спільноті.

Вочевидь, у ситуації війни конфлікти сприймаються гостріше через тривалий стрес війни, втрати, високий рівень невизначеності. Постійну напругу продукують і начебто побутові рішення, пов’язані з надважливою потребою в безпеці: чи достатньо облаштовано укриття в школі моєї дитини; як готувати оселю до зими та якою вона буде; де знайти нового досвідченого сімейного лікаря, якщо попередній виїхав? Усе це супроводжується постійними запитаннями до себе: «Чи правильно й чи достатньо я роблю?» Водночас внутрішні ресурси обмежені та в багатьох спрямовані на боротьбу та наближення перемоги. Це все впливає на те, як ми реагуємо на конфліктні ситуації, обговорення складних тем; наскільки можемо опанувати емоційні стани, подивитися на проблему раціональніше та шукати шляхів її розв’язання.

Ситуативні конфлікти можуть затухати самі, але водночас виникатиме кумулятивний ефект, зокрема щодо тем, які стосуються ціннісних засад людини та суспільства.

Фонові конфлікти. Час від часу виникають суперечки щодо мови, пам’яті, регіональних і культурних особливостей. Вони можуть спалахувати навіть у побутових ситуаціях.

Поділення. Через різний досвід проживання війни з’явилися великі групи громадян із тим чи іншим потенційно травматичним досвідом, який ускладнює порозуміння.

Стратегічні суперечності. Загалом це конфлікти навколо пріоритету цінностей виживання чи цінностей розвитку, на кшталт питань, на що саме витрачати бюджети під час війни, доречності заходів із відбудови та міркувань про майбутнє.

Ці всі теми можуть звучати під час спілкування, перетікаючи одна в одну в аргументах і закидах між людьми, які обговорюють якусь емоційно складну ситуацію. До таких суперечок, особливо в соцмережах, і справді може додаватися ворожий вплив, що підкидає дрова до емоційних реакцій. Від цього для частини громадян саме обговорення наявних суперечностей на такі теми виглядає зрадою інтересів країни, оскільки такі впливи використовуються для більшого розділення суспільства та зниження опірності викликам війни. Утім ми впевнені, що важливо шукати можливості в той чи інший безпечний спосіб говорити й на такі теми; вчитися формувати той тип комунікації, що дає змогу запобігати наростанню напруги не через замовчування, а через налагодження зв’язків і застосування демократичних способів розв’язання суперечностей.

Інна Терещенко, Ірина Ейгельсон, zn.ua

Повна версія статті за посиланням