Життя без молитви
Багато християн думають, що все, що потрібно від них, це ходити до церкви, співати, слухати проповіді, протистояти гріху, робити все найкраще, що можуть, — і все буде добре. Мовляв, це та жертва, яку вони приносять Богові.
Я провів багато часу біля ліжок вмираючих християн, які віддано ходили до церкви понад 50 років. Ці люди ніколи не пропускали зібрань. Вони були добрими сімейними людьми й могли говорити на будь-яку духовну тему. Але вони зовсім не мали молитовного життя. Вони проводили годинами час зі своїми сім’ями або просто дивилися телевізор, займалися своїми хобі, але не мали часу усамітнитися з Христом. Це може звучати надто жорстко, але я вважаю, що ці люди пішли у вічність, не знаючи свого Бога. Бог ніколи не наближався до них, бо вони ніколи не наближалися до Нього!
Я боюся за кожного християнина, який навчився затишно жити без щоденної молитви, який ніколи не мав близького спілкування з Господом. Такі люди, зрештою, стають чужими Богу. І вони будуть серед тих, кого Христос викриє в день суду: «Так, ви багато великих справ створили, ви зцілювали людей, ви творили чудеса, ви багатьох привели до Мого царства, але Я ніколи не знав вас. Відійдіть від Мене, Я не знаю вас!»
Як ми можемо уникнути Божого гніву й невдоволення, якщо ми не цінуємо Його найдорожчого дару — дару спасіння? Як ми зустрінемося з Ним у день суду, коли будуть розгорнуті книги, щоб показати, що ми не проводили часу з Ним? Ми можемо сказати: «Господи, я усвідомлюю, що мало часу приділяв Тобі. Я витратив його на себе, свою сім’ю, свою кар’єру. Але зараз я готовий провести вічність, щоб дізнатися про Тебе». Думаєте, Він прийме це?
Справа в тому, що ви можете легко провести все життя без молитви. Я навіть знаю деяких дуже «успішних» пасторів та євангелістів, які навчилися виконувати служіння повністю без молитви. Вони можуть розважити вас, розповісти вам чудові історії й змусити сміятися. Але вони не можуть переконати вас чи спонукати шукати Божого обличчя! Мине час — і ці люди впадуть у великий розпач. Чому? Вони більше покладаються на руку людську, ніж на Божу. І їхні життя сповнюються невпевненістю у всьому. Проповідники, які не моляться — безсилі проповідники!
Так само не моляться мізерні у своїй вірі християни, вони — легка здобич для лжевчителів, швидко сходять зі шляху істинної Євангелії. Ці християни «завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди».
Один пастор написав мені тривожного листа. Він пише: «Брате Вілкерсоне, минулого тижня я закрив церкву, де був кілька років пастором. Я просто розпустив зібрання та залишив кафедру. Протягом багатьох років ми молилися за пробудження, але його так і не сталося. Ми молилися за будівлю — і нічого не вийшло. За кілька років ми зменшилися до тридцяти людей. І зараз я йду, щоб знайти іншу роботу».
Мені шкода цієї пригніченої людини. Так, я згоден, йому потрібна інша робота, тому що, можливо, він не був покликаний до служіння. Розумієте, наше покликання не в тому, щоби бачити пробудження, мати церковну будівлю або мати значну кількість людей на зібраннях. Наше покликання в тому, щоб служити Господу вірно, а це включає наше молитовне життя!
Якщо Бог затримав відповідь на якусь молитву, будьте впевнені, що Він перевіряє вашу віру. Він хоче, щоб ви довірялися, коли вам здається, що Він мовчить. І Він перевіряє вас, щоб побачити, чи скажете ви: «Я здаюся, Він не відповідає!» Зрештою, Він хоче, щоб ваша віра вийшла як чисте золото, щоб ви були приготовлені прийняти багато відповідей і для себе, і для інших!
Якось я прочитав історію про благочестиву людину, дорогу літню сестру, яка близько ходила з Ісусом багато років. Її молитовне життя було дуже сильним, люди звідусіль просили її молитися за них. Якось їй написала подруга і попросила помолитися за неї. Через кілька тижнів ця благочестива жінка отримала другий лист від тієї ж подруги, у якому було написано: «Дякую тобі за молитви, я отримала зцілення». І ця жінка раптом зрозуміла, що вона забула помолитися! Вона зраділа, що її подруга зцілена, однак дивувалася: «Господи, вона казала, що її віра була слабка. Чому Ти зцілив її, адже я навіть забула помолитися за неї?» Бог відповів: «Я зцілив її тому, що ти пізнала Мене! Ти настільки наблизилася до Мене, що Я виконав твоє бажання про твою подругу навіть без твоєї молитви».
Заходь у свою таємну молитовну кімнату постійно й шукай Бога всім своїм серцем. Там ти знайдеш відповідь на вирішення своєї сімейної проблеми, спасіння твоїх близьких і всі свої життєві потреби. Відповіді можуть не прийти наступного ранку, але Бог зробить Свою роботу у Свій час і Своїм чином. Твоє завдання вірити, що Він відповість, бо ти Його улюблена дитина!
Девід Вілкерсон