Готовність змінити курс
Одного разу до рук мені потрапила книга «Коли віра під забороню», у ній я прочитала таку цитату: «Життя не під нашим контролем. Смерть — не під нашим контролем. І ми повинні змиритися з цим. Ми повинні бути готовими з радістю змінити свій курс. Повинні дозволити Його задуму перевершити наші плани. Ми не завжди будемо знати чому. Але це знає Він. І це не під нашим контролем». Ці слова торкнулися мого серця, адже це був саме той момент, коли мені потрібно було змінити свій курс. За час свого служіння на місії я зрозуміла одне — місіонер не повинен обмежувати Бога, бути завжди готовим до змін, готовим змінити свій курс і піти туди куди Бог кличе його. Написано: «Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої, за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки» (Іс.55:8).
В житті людини є різні періоди та сезони. У мене був період, коли я багато часу служила на кухні, період, коли багато часу проводила в служінні дітям та підліткам. Зараз у мене період, коли я служу Божим Словом. І це дуже цінний час для мене, адже я дуже люблю читати Біблію, досліджувати та роздумувати. І тут маю привілей благовістити. Щоп’ятниці в церкві проходять молитовні зібрання, на яких я ділюся роздумами над Божим Словом. Також у середу проходить розбір Біблії, який я інколи при потребі проводжу. За період мого перебування на місії я зрозуміла, що служіння Марфи мені дуже подобається, я люблю приймати гостей, готувати для них, але не меншу насолоду отримую від того, як ділюся Божим Словом.
Продовжую служити жінкам та дівчатам, приймаю ті виклики, які постають переді мною. Мали захід для дівчат-підлітків у помісній церкві на тему: «Яка ти квітка в Божому саду». Я говорила про цінність кожної дівчини, була тепла атмосфера і гарний час для спілкування, учасниці малювали картини, в кінці ділилися приємними враженнями. До нас завітали гості з територіального центру, провели для них зустріч, я поділилася темою: «Ти не забутий, Бог пам’ятає про тебе!» Мали гарний час з різними активностями та спілкування за чаєм. У Полтаві в церкві «Нове життя» також пройшла зустріч для дівчат, де я викладала. На заході були присутні 100 учасниць. Для мене привілей сказати стільком дівчатам, наскільки вони є цінними в Бозі. Також мала можливість цієї осені послужити жінкам на Сумщині, в с. Верхня Сироватка. Там я ділилася темою «Ти гідна бути щасливою». Долучаюся до жіночих служінь у помісній церкві — служу на кухні, готую якісь вікторини для жінок. Допомагаю з веденням Телеграм-каналу для дівчат по Полтавській області. Беру участь у праці з підлітками.
Я дякую Богу за все, за цінні уроки, які отримую під час служіння, за те, що Він веде мене. Можливо, не завжди зрозуміло, але завжди цікаво. Він вчить мене не боятися змінювати маршрут, адже найголовніше, що за штурвалом — Господь. З Ним не зіб’єшся з правильного маршруту.
Світлана Каразія, Полтавська область, уривок з листа