«Час бути прикладом»
Хочe розповісти, як іде праця в нашому селищі та навколишніх селах, які ми охоплюємо.
Ми провели ряд одноденних таборів для дітей. Це був благословенний час для усіх нас! Діти охоче приходять на такі заходи, їм дуже подобається отримувати подарунки, співати, слухати біблійні історії, відповідати на запитання, гратися, стрибати на батутах. А найцінніше те, що ми можемо вкладати в їхні серця та серця їхніх батьків Євангелію.
Осінній період був дуже активним для нас. Вдалося провести більше 10 євангелізацій по селах Полтавщини, зокрема в районі Супрунівки.
Наймасовішим заходом було свято подяки в Супрунівці. Ми прийняли на території дому молитви 1000 людей! Слава Господу! Ціла 1000 людей почули звістку про те, що їх дуже любить Господь! На цей захід ми запросили гурт — сім’ю Боришкевичів. Проповідь Євангелії, свідчення, пісні та молитви — все це торкалося сердець людей! Багато з них прийняли Ісуса Христа у своє життя. Також ми роздавали гуманітрану допомогу тим, хто цього потребував.
Тепер щосереди нові люди приходять на розбір Біблії. Щочетверга о 18:00 у нас проходить наставництво, де навчаються 30 новонавернених осіб. Наставництво — це ведення людини від покаяння до наступного важливого кроку — хрещення по вірі в Ісуса Христа. Кожен учень отримує підручник, виконує домашнє завдання.
Щоп’ятниці маємо молитовні богослужіння, цілеспрямовано молимось за Україну, за припинення війни, за конкретні потреби людей, за спасіння. Кожна остання п’ятниця місця — молитва за зцілення від різних хвороб.
У четвер окрім наставництва в нас проходять молодіжні служіння. Близько 20 чоловік нашої супрунівської молоді збираються щоб помолитися, поспівати разом, попити чай та обговорюють важливі для них теми. Це переважно невоцерковлена молодь. Ми молимося за них.
Гарно просувається праця з підлітками. Ми служимо підліткам у Супрунівці та Абазівці. Дітей з Івашок забираємо в Супрунівку. Зараз чи не найкращий час бути прикладом, душеопікуном, наставником, другом для юних сердець. Вони охоче приходять на зустрічі і завжди чекають наступного разу.
Зараз люди з радістю приходять на служіння, щоб почути Боже Слово, адже воно приносить потіху та радість для душі. Кожної неділі у нас повна зала людей. Чудова благодать! Одного разу навіть пастору не було де сісти! Тож ми мусили закупили нові стільці.
Михайло Мухар, Полтавська область, уривок з листа