«Щирі посмішки — надихають»
На жаль, досі нашою буденністю є постійна тривога, сирени та люди, багато людей, які по-особливому потребують допомоги та опіки.
Разом з місіонерами Івано-Франківської області (Рогатин, Болехів, Калуш, Озеряни, Уторопи), які відвідали церкву села Репужинці, гарне зібрання. Зала була наповнена людьми — це і члени церкви і невоцерковлені односельчани та мешканці інших сіл. Покаялися троє людей. Щонеділі ми підтримуємо богослужіння в Репужинцях. Також турбуємося про членів церкви, адже більшість з них — літні люди, багатодітні родини. Привозимо продукти, дитяче харчування, вітаміни, одяг, засоби гігієни. Дякуємо місіонерам Петру Вернигорі та Ігорю Бубні, що допомагають ресурсами.
Дружина організовує заняття недільної школи. Кожного разу діти з нетерпінням чекають зустрічі. Крім місцевих, ще одного хлопчика беремо з нашого села і по дівчинку-переселенку ми заїжджаємо в сусіднє. Дружина заохочує їх працювати в команді, шукати відповіді в Біблії, ділитися власними думками та дружити. Вони разом співають, готують різні святкові програми, займаються рукоділлям.
Навчання — невід’ємна частина духовного росту та розширення служіння. Дружина побувала на п’ятиденному курсі «Елементи покликання», який проходив на Львівщині і тривав 5 днів. Це була можливість духовно зміцнитися, набути нових подруг та спорядитися знаннями для подальшого служіння сестрам. А я побував на навчанні для проповідників, організованому обласним відділом освіти.
Уже другий рік ми співпрацюємо з благодійним фондом «Милість», що в Городенці. Туди звертається багато малозабезпечених людей різного віку і статусу, ми допомагали їм продуктами, дарували християнську літературу. Щирі посмішки на обличчях надихають.
Щочетверга у нас збирається домашня група. Спілкуємося на духовні теми, роздумуємо над Божим Словом, молимося один за одного. Це цінний час, який нас згуртовує.
Напередодні Різдва ми з дружиною та сім’я місіонерів Людмила та Михайло Соф’як обєдналися, щоб підготувати невелику євангелізаційну програму для проведення у школах. Відвідали школярів у селах Олеша, Озеряни, Підвербці та Гарасимів. В кінці діти отримали невеликі подарунки та християнську літературу.
Запросили на допомогу в різдвяних заходах молодь із с. Кідри Рівненської області. Ми не мали місця, щоб усіх поселити, адже дім маленький, не мали достатньо постільної білизни, матраців, подушок, ковдр, рушників, продуктів, але мали велике бажання послужити та вірили у Боже сприяння в цих потребах. Наша сусідка запропонувала поселити у себе частину молоді, і ще одна односельчанка пропонувала допомогу у цьому. Брати з Івано-Франківська допомогли з матрацами, ковдрами, подушками. Інші небайдужі люди підтримали фінансово для харчування молоді на період їхнього служіння в нас.
Таким чином ми побували в будинку для літніх людей, в лікарні, співали в різних магазинах Городенки. З календарями та газетами пройшлися по домівках нашого села Стрільче. У день Різдва мали насичене богослужіння в церкві с. Репужинці. Після зібрання з молоддю пішли привітати нашу літню сестру Параску, яка через стан здоров’я не могла бути на зібранні. Ця зустріч дуже розчулила її. Потім ми благовістили по домівках в селі. Провели євангелізацію для біженців, багатодітних та малозабезпечених у м. Городенка, усього було 27 дорослих та 33 дітей. Також підтримали у служінні сім’ю Соф’як, що працює на Тлумаччині. Разом обійшли багато домів, вітаючи людей з Різдвом та даруючи християнську літературу.
Мали в гостях Романа Филипова, пастора коломийської церкви та заступника старшого пресвітера області. Роздумували над цікавою темою, молилися, збагачувалися духовно.
Придбали дрова для мами з двома дітьми (біженців) та доставили, щоб вони мали тепло в домі. Допомагаємо військовим, усією церквою молимось та, по можливості, жертвуємо фінанси на їхні потреби. Дружина підготувала випічку, ми придбали теплі шкарпетки для воїнів, також у посилку поклали маскувальні білі костюми та вітамінні напої. Церквою збирали кошти на пальне для волонтерів, які доставляли авто військовим, на придбання дрона і на авто для сина нашої сестри, який воює.
За сприяння директорки школи с. Стрільче, де ми проживаємо, провели захід для учнів 1-6 класів. У програмі була біблійна розповідь, пісні-руханки, вікторини та конкурси, а також подарунки для дітей та література для вчителів і батьків. Хоча не обійшлося без перешкод. Розклавши весь інвентар на другому поверсі в актовій залі, а також 7 великих коробок з подарунками, ми готові були розпочинати. Аж раптом пролунала сирена і ми змушені були оперативно спуститися в укриття. Діти розмістилися у тісному приміщенні, але все одно зустріч вийшла дуже гарною. Батьки школярів прийшли, щоб забрати їх додому, і також лишилися послухати програму.
Сергій Тоюнда, Івано-Франківська область, уривок з листа