«Служіння — це наше життя»
Особливим періодом у служінні є різдвяні свята, коли відкриваються будь-які двері у нашому краї, і Добра Новина лунає у кожному домі. Цього року ми служили в нашому місті та регіоні за підтримки молоді з різних областей. Загалом охопили 8 населених пунктів, відвідали держустанови, магазини, медичні заклади тощо.
Ми приєдналися до місії «Гедеон» і відвідали низку шкіл у нашому районі. Мали можливість звернутися до учнів та вчителів з короткою розповіддю, що таке Євангелія, та подарувати усім Нові Заповіти. Директори, вчителі та діти слухали з цікавістю та увагою.
Дякую Богові за нашу місіонерську команду. Ми продовжуємо сіяти Боже Слово в нашому краї. Регулярно благовістимо на ринках, в лікарнях, відвідуємо сім’ї, роздаємо газети, Євангелії та іншу літературу. Їздили служити військовим у м. Винники та у м. Львів.
Особливим благословенням для дітей нашого міста став гурток кулінарії, якого проводять сестри з нашої команди. Регулярно проводимо недільну школу, молодіжне, розбір Біблії, молитовні зібрання та звершуємо пости, а також стараємося відвідувати інші церкви. Дякуємо Богові за ці можливості, адже служіння — це наше життя.
Ігор Хомич, Львівська область, уривок з листа
Вдячна Богу за кожний день мого життя, за Його піклування, силу та натхнення.
До нас у Перемишляни приїжджали місіонери з м. Сколе. Ми ознайомлювалися з новими правилами для місіонерів, кожен розповідав про своє служіння, ділився своїми знаннями. Після вечірнього богослужіння була спільна вечеря, лишилися члени церкви. Гості ділилися своїми свідченнями, як вони наважилися поїхати на навчання в місіонерську школу, та як це змінило їхнє життя.
На вихідні до нас приїжджають дві дівчини зі школи-інтернату. Відвідуємо з ними зібрання, проводимо час разом. Одна із них лишилася в нас на місяць. Дякую Богу, що Він працює над їхніми серцями. Звісно, їм нелегко у цьому світі. Молимося за них по-особливому.
Якось мені прийшла думка замовити і подарувати цій дівчині Біблію. Запитала, чи вона хотіла б мати і чи буде читати. Але вона відповідала, що ні. Хоча ми щовечора разом читати Писання і молилися. Я все ж таки замовила книгу, поклала маркери і чекала нагоди. Одного разу ми зіграли в біблійну гру, прочитали по розділу, помолилися і я сказала: «Зараз щось тобі принесу». І віддала їй подарунок. Через деякий час, дівчина написала повідомлення: «Оксано, дуже дякую! Мені дуже подобається Біблія, хоча й казала, що не читатиму. Але тут переклад кращий. Дякую!» Я була щаслива!
Їздила додому допомогти батькам. Неочікувано захворіла моя рідна тітка, я доглядала за нею в лікарні. Познайомилася з літніми людьми в палаті, читала для них Біблію.
Провели низку різдвяних заходів. Ходили вітати людей. Нас радо приймали та пригощали солодощами, пампушками. Бувало, що на вулиці зустрічалися з іншими колядниками. Вони для нас співали, а ми для них. Деякі люди виходили надвір, щоб послухати. Також відвідували різні магазини та установи. На допомогу приїжджала молодь з Волині, Тернопільщини, Рівненщини. Мали окремі зустрічі для дітей. Відвідували людей з інвалідністю, хворих по домах, їздили у психоневрологічний диспансер та лікарню. Відвідували інші церкви.
Вперше побувала з братами і сестрами в госпіталі для військових. Гірко бачити поранених, в інвалідних візках, з ампутованими кінцівками… Співали для них, підбадьорювали Божим Словом, дякували за захист, дарували літературу та гостинці, спілкувалися. Також заходили в палати до тих, кому не можна вставати з ліжка. Молилися за них. Багато військових радо приймали нас, незважаючи на вій стан. Мали кілька таких поїздок.
Також їздимо в Глиняни, Біберку, Перемишляни з газетами, календарями, благовістимо на ринках. Виходимо і в центр нашого міста з літературою, люди підходять, цікавляться, щось беруть для себе, дякують.
Щосуботи в нас проходить кулінарний гурток для дітей міста. Читаємо історію з Біблії, співаємо, молимося та разом готуємо різні страви. Діти граються та спілкуються.
Відвідуємо знайомі нам сім’ї біженців в різних селах. Спілкуємося на різні теми, разом читаємо Біблію, співаємо та молимося. Привозимо їм продукти.
Оксана Остапюк, Львівська область, уривок з листа