«Стоїмо в молитві за народ України»
Християнський привіт із Прикарпаття! З Божої ласки ми ввійшли у наступний рік. Що принесе він нам, не знаємо… Але знаємо, що треба молитися і не занепадати духом, адже в Україні продовжується жорстока кровопролитна війна і гинуть тисячі людей. Ми з перших днів війни і досі стоїмо в молитві за народ України. У нашій помісній церкві щодня проходять молитовні богослужіння за навернення людей до Бога, за охорону і спасіння воїнів, які захищають нашу землю. У нашій церкві багато матерів, сини яких служать в армії. Ми по-особливому молимося за них.
У перші дні війни, коли ми масово приймали в церкві переселенців, до нас приїхав один хлопець-сирота. Через три місяці він повернувся на Чернігівщину, хотів продати квартиру і переїхати на Прикарпаття. Але його мобілізували. Молимося, щоб Господь його зберіг і він був спасенний.
Не тільки молимося, але й передаємо на передову різні речі, які потрібні воїнам — одяг, продукти, зарядні пристрої, генератори. Волонтер і капелан Микола Шеремет щомісяця їздить в гарячі точки, ми церквою жертвуємо фінанси, щоб закупити найпотрібніші речі і передати військовим. А сестри печуть смаколики для воїнів.
Продовжуємо працювати на місіонерських точках в с. Красне Рожнятівського району та с. Раків Долинського району.
Під час різдвяних свят молодь нашої церкви з відвідала різні заклади нашого міста з піснями та благовістям. Вітали підопічних і персонал геріатричного відділення, пацієнтів усіх відділів дев’ятиповерхової районної лікарні. Особливо зворушливою була зустріч із пораненими військовими, які знаходилися в той час в лікарні. Познайомилися з матір’ю одного військового, який отримав важку травму голови, вона попросила помолитися за нього. З того часу ми постійно навідуємо їх, молимося, допомагаємо вирішувати різні побутові та юридичні проблеми.
Згодом моя дружина та жінки із сестринського відділу напекли медових пряників та інших ласощів і знову навідали людей у геріатричному відділенні, співали та благовістили для них. Також щосереди сестри провідують самотніх літніх людей, людей з інвалідністю. У січні сестринський відділ мав регіональну конференцію «Покликана служити».
Протягом цього часу відвідували місіонерів на Рожнятівщині, а також в Болехові. Взяли участь в місіонерській спільності, провели там євангелізаційне богослужіння.
Провели недільне різдвяне зібрання за участі дітей, було запрошено багато людей у Калуші. Мали біблійний урок про народження Ісуса Христа у першому класі, роздали подарунки від «Сумки самарянина». А на день народження нашої доньки кожній дитині з її класу подарували Дитячу Біблію, також вчительці.
Відійшов у вічність один чоловік із нашої церкви, який в минулому був начальником дільниці на великому хімічному підприємстві. Багато людей прийшли його провести в останню дорогу. На похоронному служінні була присутня велика родина покійного із Хмельниччини. Люди мали нагоду почути Добру Новину. Віримо, що посіяне Боже Слово свого часу принесе свій плід.
Микола Тимків, Івано-Франківська область, уривок з листа