«Я даремно відмовився від Євангелія»
Продовжуємо працю на ниві Господній. Літо — благословенна пора для проповіді в людних місцях. Їздимо містами України, даруємо Євангелія та спілкуємося з людьми про Господа. У зв’язку з тривожними подіями, які останнім часом відбуваються у світі, люди стали більш відкриті до Божого Слова. Але є й такі, котрі не сприймають. Але хочеться йти заради тих, які слухають та приймають.
Після місійної конференції ми проїхали по декількох містах. Були цікаві зустрічі.
Проповідували у Трускавці, там де лікувальні води. Зустріли жінку, яка везла людину на інвалідному візку. Запропонували Євангеліє. Вона дуже зраділа, коли взяла його. Сказала, що дуже хотіла собі Євангеліє, щоб читати, але не знала, де взяти. З радістю в серці пішла далі.
Місто Бурштин — проповідували разом зі своїми хлопцями. Підійшов чоловік та почав матюкатися на Сашу. Саша його благословив. Через 5 хвилин той вернувся і став просити вибачення. Розповів про себе, що служив у зоні АТО. Потім подивився на нашого Богдана і сказав, що хоче купити щось йому. Підійшов до прилавку з м’ячами і каже: «Вибирай!» Богдан потім розповів, що його м’яч порвався і він хотів собі нового. Ми розповіли цьому чоловікові про Ісуса Христа.
Місто Ізюм. Люди поприїжджали туди на ринок з навколишніх сіл. Казали нам: «Ми навіть і не бачили таких книжок!» Пройшли один ринок, поїхали на інший. Коли проходили та дарували Євангелія, то один чоловік сказав, що йому не потрібно. Повертаючись до машини, я побачила безхатька, який зі сміття вибирав пляшки. У нас залишилася ковбаса та хліб після сніданку, вирішили віддати йому. Неподалік стояв той чоловік, який не взяв Нового Заповіту. Саша віддав безпритульному їжу та розповів, що Господь хоче спасти його та звільнити від гріха. Інший чоловік дуже уважно слухав, а в кінці каже: «Я даремно відмовився від Євангелія. Дайте мені». Мене ця ситуація дуже надихнула.
Також проводимо дитячі програми в місті, в навколишніх селах. На дитяче почали приходити діти з невоцерковлених сімей. Слава Богу!