«Я відчула себе потрібною»

02.05.2021
0
241

На початку весни в нашому селі спільно з сусіднім с. Вищий Булатець провели євангелізаційне служіння — Свято для жінок. Співом служив гурт «ІХТІС» з Волині. Звучали побажання для жінок, переплітаючись з Божим Словом. Співали про сім’ю, про батьків, про маму, а також, звичайно, про Ісуса Христа. Гурт ділився побажаннями, переживаннями, свідчення з життя. Слухачі були під великим враженням. У другій частині свята був фуршет і спілкування. Усього до нас прийшли близько 60 односельчан. Одна з жінка сказала: «У мене чоловік випиває, три рідні сини випивають… А тут, на служінні, я відчула себе потрібною!» Приємно чути такі слова.

Ми акцентуємо свою увагу на особистому євангелізмі. Тому розповім про відвідування людей вдома. Одна з них — бабуся Марія, 94 роки, за нею доглядає тьотя Люба. Бабуся стала гірше чути, приходиться дуже голосно говорити, щоб вона почула головні істини з Божого Слова.

Тьотя Оля — хвора на рак, її стан погіршується — дуже схудла. Останній раз, як до неї приходив, розказувала, що переживає напад за нападом, але головне — вона примирилася з Богом і готова до зустрічі з Ним. Хоча, звичайно, кожна людина хоче жити, бути з дітьми, онуками… Онуки приходять до неї, підбадьорюють. Віримо, що все в Божих руках і на все Його воля. Буває, коли я приходжу підтримати, то ще вона мене підтримує! Моліться за неї, щоб Бог полегшив біль і зцілив.

Також провідуємо бабусю Шуру, вона живе сама, відчуває себе самотньою. Ми кажемо: «Є Той, Кому ви потрібні!»  Вона каже, що вірить — Бог прийме, в молитві кається в гріхах. Але ми приходимо підтримати, бо часто зневірюється. Моліться, щоб її віра була твердою.

До людей, про яких піклуємося, додалося ще двоє — чоловік 72 років і його племінниця. У нього немає обох ніг, тому племінниця приїхала доглядати. Але з часом в неї виявили хворобу, через яку вона майже перестала ходити. Я запитав, чи вони не проти, щоб їх провідували, і вони сказали: «Ми тільки за!» Слава Богу!

Недавно провідував батьків молодого хлопця, який впав з даху вниз головою. Стан був дуже тяжкий — то прийде до свідомості, то втрачає. Але зараз йому вже набагато краще. Мама каже, що ця ситуація їх привернула до Бога. Разом з чоловіком стали молитися. Я розказав їй про стосунки з Ісусом Христом, про молитву. Господь стукає в серця по-різному. Більшість із тих, кого ми відвідуємо, мають багато переживань — моліться за них.

В селі людьми був організований суботник — ми разом прибирали, згрібали сіно, палили сміття. Це був час фізичної праці, а також знайомства з людьми.

Часто проводимо підліткові з’їзди кількох сіл — це гарна можливість ближче познайомитися, побачити, що є багато їхніх ровесників, які цікавляться Богом. Одна з підлітків — Таня, їй 16 років, почала сама проводити рукоділля на недільній школі. Робить заготовки і проводить майстер-класи. Дякуємо Богові за її бажання служити.

Хочемо поділитися радістю — дядя Саша, який довгий час ходив до нашої церкви, але все не наважувався на водне хрещення, отримав хрещення Святим Духом у церкві м. Пирятин.

Якщо говорити про нас, то донечка росте, в неї часто болів живіт, але зараз вже набагато краще. У синочка алергія, і довгий час не минає. Тому просимо молитовної підтримки. Вже облаштувалися в новопридбаному будинку. Маємо бажання, щоб цей дім служив Господу!

Ілля Кантерук, Полтавська область, уривок з листа



Додати коментар

Пожертвувати